Мене звати Дуся
Одного дня ви все забули. Опинившись самі посеред глухого села, ви: знаходите корову і змушуєте її вірити, що вона — ваша корова; знаходите чужого чоловіка і змушуєте його вірити, що він — ваш батько; знаходите дім і змушуєте себе вірити, що це — ваш дім.
Але це все спрацює тільки за умови, якщо вас звати Дуся і ви з моєї книжки.
— від авторки Єлизавети Бурштин
У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з'являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
