Міжнародна торгівля і сталий розвиток. Економічні, історичні та моральні аргументи на користь асиметричної глобальної торгівлі
Ця книжка розглядає переваги асиметричної торгівлі на противагу традиційним ідеям вільної торгівлі, що ґрунтуються на теорії порівняльних переваг. Боб Мілвард переосмислює вплив тарифних бар'єрів і квот, неспроможність сучасних торговельних інституцій, ставить питання етичної відповідальності багатших країн. Автор аналізує історичні торговельні угоди, які часто досягалися не так через економічну ефективність для їх учасників, як завдяки політичній чи військовій перевазі сильніших гравців.
Про автора
Боб Мілвард — старший викладач кафедри економіки в Університеті Центрального Ланкаширу (Велика Британія).
Відгуки
«Ця книжка пропонує реальну альтернативу як ідеологізованому міфу вільного ринку, так і жорсткому тотальному протекціонізму. Краще розуміючи уроки економічної історії та нюанси економічної політики, ми можемо застосувати їх на користь України»,
— Дмитро Кисилевський, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку
«Вільний ринок — не панацея і ніколи нею не був. Однак міжнародна торгівля значно посилювала переваги, зумовлені розвитком виробництва та інноваціями в окремих країнах. Такі «нюанси» часто відіграють вирішальну роль у формуванні економічної долі держав. Книжка Мілварда допомагає глибше зрозуміти глобальну економіку й ключові складники економічних стратегій успішних країн»,
— Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу, куратор Академії КМЕФ, д-р екон. наук
Цитати
«Таким чином, країна з надлишком капіталу виявляє, що їй вигідніше орієнтуватися на виробництво капіталомістких товарів, а країна з надлишком робочої сили має виготовляти трудомістку продукцію. Тоді міжнародна торгівля на основі порівняльних переваг відбувається таким чином, що країни з надлишком капіталу експортують капіталомісткі товари й імпортують трудомісткі, а країни з надлишком робочої сили обирають протилежну стратегію. Економічна ефективність настає тоді, коли кожна країна спеціалізується на виробництві з використанням надлишкового фактора й, по суті, імпортує фактор, що є дефіцитним. Таким чином, вільна торгівля розвивається на основі спеціалізації без протекціонізму, коли кожна країна отримує вигоду від концентрації виробництва й використовує надлишковий фактор.»
«Дуже часто ми бачимо, що економічні моделі призводять до створення політичних рекомендацій, які пропонують привабливі переваги, але ґрунтуються на нереалістичних очікуваннях, що не відображають складнощів реального світу. За своєю природою, зокрема, економетричні моделі, як відомо, є непередбачуваними, головно через кількість змінних, необхідних для відтворення реальної економіки, а також через дуже суб’єктивний характер багатьох змінних, які неможливо точно включити в модель. Переважно саме так відбувається з теорією порівняльних переваг, яку роблять основою політичних рекомендацій вільної торгівлі, з огляду на прогнозовані нею взаємовигідні результати.»
«З погляду технологічних аспектів, передбачається, що існує постійна віддача від масштабу, що не відповідає практиці сучасної світової економіки. Насправді зростання віддачі від масштабу частіше відбувається за ситуації, коли міжнародний бізнес прагне досягти економії на масовому виробництві, одночасно намагаючись зменшити витрати. Далі припускається, що капітал і праця є ідеальними замінниками. При цьому ігноруються величезні витрати на перехід від трудомісткого до капіталомісткого виробництва, а під впливом порівняльних витрат і цінового механізму — на зворотний перехід, якщо витрати на робочу силу знижуються. Третє технічне припущення полягає в тому, що економіка завжди перебуває у рівновазі. Навіть якби це було так, властивості цієї рівноваги не визначено. Економіка може перебувати у стані рівноваги за критерієм Парето, але одночасно переживати масове безробіття й жахливі злидні.»
