Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу
«Мисливці за щастям» — збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна.
Це лаконічні історії про військових і цивільних, про те, як довіряти своє життя побратимам і незнайомцям, про звичайні буденні радості: можливість малювати, обіймати кошеня, не боятися тиші. Про обов'язок і вірність, утому і щастя, близькість смерті й наповненість життя.
Книжку присвячено Максиму «Далі» Кривцову, поету і військовослужбовцю, який загинув у січні 2024 року.
Книга «Мисливці за щастям» — це збірка короткої прози українського письменника, режисера й художника Валерія Пузіка. В оповіданнях автор зображає трагічні долі мирних жителів і воєнних у вирі жорстокої російсько-української війни. Пузік зібрав розповіді з фронту й деокупованих територій, аби навіки запечатати їх у світовій історії й показати, як злочини диктатора з кремля та його посіпак вплинули на Україну.
23 травня 2024 року російські ракети влучили в друкарню «Фактор-Друк» і знищили перший тираж книги Валерія Пузіка «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу».
Розрада в буденності й пошуки спокою
Чорні, мов вугілля поля, згорілі автівки край дороги, зруйновані мости — населені пункти після деокупації не схожі на місця, де безперестанку лунав дзвінкий дитячий сміх. Території заміновано, будинки нагадують пустку, але люди повертаються до своїх рідних містечок, аби відновити втрачене, колись мирне, буття. Веселий вогник палахтить в очах малечі, коли вони зустрічають українських воєнних, а у воїнів, від одного погляду на них, всередині все стискається. Ці діти не мали бачити жахів війни, вони мусили насолоджуватися безтурботним дитинством, а не чути вибухи й останні подихи знайомих...
Буденне життя стало розкішшю: працюють деякі магазини, дорога до якого вкрита хвостами ракет, подекуди чути звук генераторів і можна впіймати зв'язок. Вороги покинули містечка й села, та від них фактично нічого не зосталось. Війна ще довго буде тривати на деокупованих територіях, її моторошні сліди сторицею відбилися в пам'яті місцевих.
Фрагменти розповідей великої історії
У збірці «Мисливці за щастям» Валерій Пузік відтворює реальні історії українців без метафор і пафосу, він би хотів, аби це все було вигадкою, не транслюючи конкретні розповіді людей, які пережили страхи війни. Попри варварство росіян, вони починають своє нове життя з прикрою усмішкою на обличчі. Згадки воєнних про побачене змушують серце несамовито битися: вони гнітючі, тривожні та водночас сильні. Пережите воїнами залишиться з ними довіку, а читач відчує наскільки складними може бути вибір. Купити «Мисливці за щастям» — це стати уважним слухачем гірких історій, які викликатимуть сум, злість і гордість за наш народ та його захисників.
«"Мисливці за щастям" — це книга, яку я писав минулого року під час перебування у Херсонській області. Я довго вагався видавати ці тексти чи ні. Вагався, адже клаптикова ковдра з життя маленького підрозділу. Вагався, адже я нічого в цих текстах не змінював. Вони були свідченням тут-і-зараз про нашу присутність. Свідченням про те, що ми ще живі. Тоді мені важливо було фіксувати стани, емоції, розмови, ситуації»,
— із допису Валерія Пузіка на особистій інстаграм-сторінці
