Нестандартний протокол (Щоденники вбивцебота #3)
Rogue Protocol by Martha Wells
Книга «Нестандартний протокол» — це третя частина циклу космічної пригодницької фантастики від американської письменниці Марти Веллс. Іронічну оповідь веде неохочий герой, вбивцебот. Через глюк небіологічна істота отримала справжню свідомість, про що люди навколо нього не здогадуються. Тепер саркастичний андроїд має унікальну особистість. Він — інтроверт, який плекає особливу любов до розважального відеоконтенту й може проводити години за переглядом серіалів. Утім, емоційно складному ШІ доводиться постійно піклуватися про людей, шукати докази проти корпорації «Сірий Криз» і знову рятувати докторку Менсу з дещо безвихідної ситуації.
- Рейтинг 4,24 на Goodreads із понад 176 тис. оцінок.
- Рейтинг 4,6 на Amazon із понад 31 тис. оцінок.
- Номінації Locus Award 2019 у категорії Novella та Prometheus Award 2019 у категорії Best Novel.
- «Щоденники вбивцебота. Книга 3. Нестандартний протокол» глибше розкриває внутрішню еволюцію головного героя та крізь його суперечливу особистість досліджує сутність людяності.
Викрити корпоративні злочини — нова місія андроїда
Видаючи себе за консультанта з питань безпеки на борту, вбивцебот продовжує ховати свою особистість. Одного разу саркастичний герой гортає стрічку новин і дізнається, що докторка Менса перебуває у центрі уваги через свою вимогу продовжити розслідування щодо корпорації «Сірий Криз». Андроїд прагне діяти надзвичайно обережно й вирішує допомогти докторці з пошуком доказів у справі. План такий: рушити до покинутого проєкту тераформування, до якого була залучена компанія. Та на борту корабля, куди пробирається вбивцебот, починають відбуватися неприємності. Тепер андроїд мусить захищати незнайомців і вести розслідування, в якому присутній кривавий слід.
У повісті «Нестандартний протокол» Марта Веллс розвиває особистість улюбленого андроїда і поповнює склад героїв ботом Мікі. Він милий, добродушний, наївний, чим нагадує вбивцеботові домашнього улюбленця. Люди для Мікі — справжні друзі. Через разючий контраст особистостей двох ботів їхні взаємодії захоплюють і спонукають вболівати за персонажів у бентежній пригоді.
Саркастичний оповідач веде світом майбутнього
Марта Веллс робить голос вбивцебота переконливішим і дотепнішим. Обурений тим, що доводиться відірватися від перегляду власної колекції медіафайлів, андроїд рушає у нову місію та гостро коментує свої пригоди. Події сюжету слугують вікном, крізь яке читачі ближче пізнають вбивцебота. У новітній системі він лише майно й власність людей. Та особистості андроїда такий порядок не пасує. Яке ж майбутнє тоді чекає на оповідача? Радимо купити «Щоденники вбивцебота. Нестандартний протокол» та знову почути голос інтроверта, поціновувача серіалів та емоційно складного героя.
Наступну частину циклу, «Стратегія відходу», також можна купити українською в інтернет-книгарні Vivat.
Запитання для обговорення книги «Нестандартний протокол»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Чому Вбивцебот, на вашу думку, погоджується ще раз братися за справу проти корпорації «Сірий Криз»? Що це каже про характер і мотивацію?
- Яке має значення для Вбивцебота знайти докази проти корпорації? Чи йде справа лише про виживання і зникнення, чи більше про справедливість та виправдання?
- Як ви сприймаєте Мікі — нового бота, персонажа? Яку роль виконує його дружба для Вбивцебота? Чи змінює це ваше уявлення про можливість дружби між ШІ або між ШІ та людьми?
- Як у романі показана роль корпорацій? Наскільки ця фантастична корпоратократія віддзеркалює реальні проблеми сучасного суспільства (жадоба до прибутку, корупція, експлуатація)?
- Чи здається вам, що сюжет «Нестандартного протоколу» занадто стандартний для наукової фантастики? Чи все ж у книзі автор знаходить нові грані, які виправдовують чергову місію? Чому?
- Які етичні питання поставила перед вами книга? Наприклад, чи має ШІ право на приховану автономію; чи можна довіряти істотам, створеним корпораціями; чи може ШІ бути моральним агентом?
- Чи змінилося ваше ставлення до Вбивцебота як персонажа після цієї частини — як до машини, робота, або вже як до персонажа, особистості?
- Наскільки, на вашу думку, авторка вдало поєднує внутрішню психологічну перспективу, гумор і екшен? Чи був якийсь момент, де це поєднання вас захопило або розчарувало?
- Якби ви опинилися на місці Вбивцебота, чи пішли б на ризик, аби викрити корпорацію, знаючи, що це може зруйнувати ваше спокійне існування? Чому?
- Які мотиви чи елементи цієї історії відлунюють у вашому житті або реальному світі (технології, етика, довіра, відповідальність)?
