Номер нуль
Книга «Номер нуль» — це постмодерна проза про спотворену реальність журналістської діяльності від італійського письменника й філософа Умберто Еко. Головний герой роману переживає творчу кризу: він більше не здатний створювати нові сюжети, які б привернули увагу читачів. Чоловік у безвиході — йому потрібні гроші, тож колишній письменник погоджується обійняти посаду редактора в газеті «Завтра». Це видання існує радше не для висвітлення новин, а для того, щоб приховувати правду й маніпулювати суспільною думкою. Відтак головний герой займається пропагандою та псує репутацію впливовим бізнесменам, а з новою роботою у чоловіка зʼявляється незвичайне захоплення. Чоловік зацікавився спростуванням конспірологічних теорій…
Сатира на ЗМІ: лицемірність і дволикість медійників
Романом «Номер нуль» Умберто Еко занурює читачів у Італію 1992 року, коли, гадалося б, засоби масової інформації схилялися на бік етики й моралі, а не маніпуляцій та контролю свідомістю. На тлі провокативної журналістики автор розгортає сюжет про чоловіка, якого доля змусила змінити фах. Відтепер головний герой — редактор місцевої газети, що друкує статті сумнівної правдивості.
Медійник ближче знайомиться з колегою, який запевняє: все, що говорять політики — це вигадка й підла брехня, а ЗМІ лише допомагають їм поширювати хибну інформацію. Чоловік займається розслідуванням зникнення Муссоліні: працівник газети «Завтра» переконаний, що фашистський диктатор не помер у 1945 році, а переховувався в Аргентині. Головного героя зацікавила теорія колеги, і разом вони почали довгий шлях пошуку істини. Згодом чоловіки захопилися ідеєю розкриття таємниць, які зародилися під впливом політичних інтриг. Чому відбувся замах на Папу Римського, що стало рушієм операції «Ґладіо», та які реальні наслідки діяльності масонської ложі «Пропаганда № 2»?
Інтелектуальний детектив про спотворення інформації
Філософські концепції Умберто Еко відбивають ідею, що критика медіа поверхнева, а дії соціуму — суперечливі. Новини тонуть у морі дезінформації: ЗМІ частує людство ласими шматочками брехні й вигадки, створюючи ілюзію «спокійного буття».
У цьому хаосі перебуває головний герой роману, що розчарований власним існуванням і прагне глобальних змін. Чоловік починає цікавитися теоріями змов, а його мета — це розвʼязання найстрашніших загадок світу. Амбіціям медійника немає меж: він виносить припущення щодо природи конспірології та істинної сутності тіньових маніпуляцій. Чи здатний чоловік осягнути джерела цих специфічних феноменів, тлумачення яких руйнує поняття «гуманності»?
Доробок письменника спонукає до глибоких роздумів про владу, контроль, брехню та внутрішню свободу. Відтак купити «Номер нуль» — це не тільки насолодитися захопливим сюжетом про відчайдуха, який намагається перевернути реальність догори дриґом, а й пірнути у метафізичний простір Умберто Еко.
«Твір пронизаний цинізмом. (...) Він підкреслює порожнечу між тим, що говорять люди, і тим, що вони роблять, різницю між словом/образом і реальністю»,
— із відгуку авторки інстаграм-сторінки you_look_i_notice
