Номер нуль

Умберто Еко (1932—2016) — відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Ім’я рози», «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Маятник Фуко».

У січні 2015 року побачив світ останній роман Умберто Еко «Номер нуль» («Numero Zero»). Вікіпедія визначає його жанр як нуар. На відміну від попередніх творів письменника, події в ньому відбуваються у недалеку епоху — у 90-ті роки ХХ століття у Мілані. Головний герой — редактор газети, створеної, щоб друкувати наклепницькі статті про бізнесменів і псувати їм репутацію. Однак, окрім теми продажної журналістики, Еко згадує і недавні політичні події в Італії — замах на Папу Римського, діяльність масонської ложі «Пропаганда № 2», операцію «Гладіо», проведену НАТО, і невдалий державний переворот... 

Книга «Номер нуль» — це постмодерна проза про спотворену реальність журналістської діяльності від італійського письменника й філософа Умберто Еко. Головний герой роману переживає творчу кризу: він більше не здатний створювати нові сюжети, які б привернули увагу читачів. Чоловік у безвиході — йому потрібні гроші, тож колишній письменник погоджується обійняти посаду редактора в газеті «Завтра». Це видання існує радше не для висвітлення новин, а для того, щоб приховувати правду й маніпулювати суспільною думкою. Відтак головний герой займається пропагандою та псує репутацію впливовим бізнесменам, а з новою роботою у чоловіка зʼявляється незвичайне захоплення. Чоловік зацікавився спростуванням конспірологічних теорій…

Сатира на ЗМІ: лицемірність і дволикість медійників

Романом «Номер нуль» Умберто Еко занурює читачів у Італію 1992 року, коли, гадалося б, засоби масової інформації схилялися на бік етики й моралі, а не маніпуляцій та контролю свідомістю. На тлі провокативної журналістики автор розгортає сюжет про чоловіка, якого доля змусила змінити фах. Відтепер головний герой — редактор місцевої газети, що друкує статті сумнівної правдивості.

Медійник ближче знайомиться з колегою, який запевняє: все, що говорять політики — це вигадка й підла брехня, а ЗМІ лише допомагають їм поширювати хибну інформацію. Чоловік займається розслідуванням зникнення Муссоліні: працівник газети «Завтра» переконаний, що фашистський диктатор не помер у 1945 році, а переховувався в Аргентині. Головного героя зацікавила теорія колеги, і разом вони почали довгий шлях пошуку істини. Згодом чоловіки захопилися ідеєю розкриття таємниць, які зародилися під впливом політичних інтриг. Чому відбувся замах на Папу Римського, що стало рушієм операції «Ґладіо», та які реальні наслідки діяльності масонської ложі «Пропаганда № 2»?

Інтелектуальний детектив про спотворення інформації

Філософські концепції Умберто Еко відбивають ідею, що критика медіа поверхнева, а дії соціуму — суперечливі. Новини тонуть у морі дезінформації: ЗМІ частує людство ласими шматочками брехні й вигадки, створюючи ілюзію «спокійного буття».

У цьому хаосі перебуває головний герой роману, що розчарований власним існуванням і прагне глобальних змін. Чоловік починає цікавитися теоріями змов, а його мета — це розвʼязання найстрашніших загадок світу. Амбіціям медійника немає меж: він виносить припущення щодо природи конспірології та істинної сутності тіньових маніпуляцій. Чи здатний чоловік осягнути джерела цих специфічних феноменів, тлумачення яких руйнує поняття «гуманності»?

Доробок письменника спонукає до глибоких роздумів про владу, контроль, брехню та внутрішню свободу. Відтак купити «Номер нуль» — це не тільки насолодитися захопливим сюжетом про відчайдуха, який намагається перевернути реальність догори дриґом, а й пірнути у метафізичний простір Умберто Еко.

«Твір пронизаний цинізмом. (...) Він підкреслює порожнечу між тим, що говорять люди, і тим, що вони роблять, різницю між словом/образом і реальністю»,
— із відгуку авторки інстаграм-сторінки you_look_i_notice

Запитання для обговорення книги «Номер нуль»

⚠️ Обережно, спойлери ⚠️

1. Газета «Завтра» створює «нульові номери» з вигаданими сенсаціями, щоб маніпулювати елітами. Що Еко намагається сказати про сучасну журналістику, пропаганду та медіакультуру через цей сюжетний хід?
2. Головний герой вважає, що «невдахи завжди знають більше за переможців». Як цей погляд впливає на його дії та сприйняття світу? Чи можна погодитися з цим твердженням у сучасному контексті?
3. У чому полягає сатира Еко на лицемірність та дволикість медійників? Які сцени роману найбільш яскраво це демонструють?
4. Роман часто представляє «історії в історії», відступи, конспірації та сумнівну правду. Як така структура впливає на читача та його довіру до оповідача? Чи змінює це ваш погляд на сюжет?
5. Як автор поєднує історичні факти та вигадку, щоб показати вплив минулого на сучасність? Чи вважаєте ви його підхід переконливим?
6. Колонна та інші редактори пишуть сенсаційні статті, знаючи, що газета ніколи не буде опублікована. Що це говорить про етичні межі журналістики та професійну відповідальність?
7. Взаємини Колонни та Маїї створюють людський емоційний контраст із маніпуляціями медіа та конспіраціями. Яку роль відіграє любовна лінія в сюжеті? Чи допомагає  вона краще зрозуміти головного героя?
8. Відносини Колонни з колегою Браґадоціо та з Маєю – як вони формують сюжет та розкривають тему моралі, етики та особистого вибору?
9. Сан-Бернардіно-алле-Осса та кістяна каплиця виступає символом італійської історії та пам’яті. Як Еко використовує місця та символи для підкреслення теми історичної пам’яті та колективного минулого?
10. «Все, що ми чули, було неправдою або спотвореним… ми жили у брехні». Як ця цитата резонує з вашим сприйняттям роману? Чи змінює вона ваш погляд на роль медіа та інформації у житті суспільства?
11. Як можна переосмислити пораду Волтера з Кандіда «Культивуйте свої сади» у контексті тем роману – маніпуляцій, конспірацій і медіа? Яким чином це формує наше сприйняття Колонни та його внутрішній розвиток?
12. Як роман висвітлює конфлікт між об’єктивною інформацією та дезінформацією? Які приклади у тексті показують, що новини «тонуть у морі брехні»? У контексті цитати «новини тонуть у морі дезінформації», як розуміти вплив масової інформації на особисту свободу та критичне мислення читачів?
13. Еко постійно грає з читачем, перевіряє його здатність відрізнити правду від вигадки. Як присутність автора у тексті впливає на ваш досвід читання? Чи важливо знати про існування автора за сторінками?