Останній континент (Дискосвіт #22, Ринсвінд #6)

Книга «Останній континент» Террі Пратчетта — це гумористичне фентезі про пригоди чарівника-невдахи Ринсвінда в чудернацькому Дискосвіті. Десь на його краю розташувався химерний континент, що підозріло нагадує один наш материк з дикою флорою і фауною. Що ж, Ринсвінд має врятувати цей край — повернути воду. І от, він знову вимушений розв’язувати масштабні проблеми, хоч і дуже уникає цієї долі. Чарівнику сум, а читачам — захоплива мандрівка, сповнена сарказму й посилань на австралійську культуру. 

Роман, у якому Ринсвінд прямує до Австралії Дискосвіту 

Історія розповідає про те, як Бібліотекар-орангутанг Невидної Академії захворів на чарівний вірус застуди, який змушує його робити дуже дивні речі. Через болячку він змінює форму щоразу, коли чхає. Тому проводить лише половину часу у своїй звичній мавпячій формі, а іншу половину – у вигляді інших тварин,  меблів і неживих предметів. Маги вирішують допомогти йому, але заклинання, щоб вилікує його, потребує використання справжнього імені Орангутанга. І от проблема: ніхто не знає ймення з моменту, як після нещасного випадку він став мавпою.

Чарівникам потрібно знайти когось, хто знає ім’я Орангутанга. Це Ринсвінд. Але ж де він? Наш невдаха блукає невідомо де.  Маги шукають професора, який, можливо, зможе знайти Ринсвінда. Вченого колектив не знаходить, але вляпується в значно цікавіші пригоди плутанини в часі й просторі. 

Ринсвінд тим часом виживає на сухих землях чудернацького континенту з деякою допомогою не зовсім звичайного кенгуру. Поки чарівники Невидної Академії губляться у дуже цікавих ландшафтах, наш невдаха має виконати місію від Творця й принести воду на сухий гарячий материк, звідки неможливо вибратись вплав. 

Мандри часом і простором від одного з найбільш дотепних авторів

Террі Пратчетт собі не зраджує — це ще одна смішна й до біса пригодницька книжка. Письменник майстерно розкидує текстом культурні пасхалки й сатиру над людською природою, релігійними переконаннями й навіть розмноженням. Він чудернацьки грає з сюжетом і ідеєю подорожі в часі.  Принадою цього роману є те, що ми стежимо за цілими двома сюжетними лініями, повірте — й високочолі чарівники, й наш невдаха Ринсвінд встигають пережити й побачити просто шаленство подій. Купити «Останній континент» варто тим, хто любить визбирувати у тексті культурні посилання й жарти з історією. 

Запитання для обговорення книги «Останній континент»

⚠️ Обережно, спойлери ⚠️

1. Якими методами «Останній континент» зображує життя в Австралії? Наскільки переконливо це зроблено?
2. Яка функція Невидної Академії стосовно магії? Які небезпеки їй притаманні та як чарівники її стримують?
3. Яка функція Смерті в «Останньому континенті»?
4. Як взаємодія між чарівниками ілюструє динаміку влади та знань у суспільстві?
5. Що ви зауважили стосовно глибокої філософської думки серед гумору?
6. Як книга розглядає концепцію часу та простору, в якій Ринсвінд впливає на минуле?
7. Чим відрізняється розвиток Ринсвінда в цьому романі від розвитку в попередніх книгах серії?
8. Що говорять комедійні пригоди Ринсвінда про природу героїзму?
9. Чи ефективно для вас як читача спрацювала структура сюжету з двома окремими лініями, які зрештою сходяться?
10. Книга поєднує високе фентезі з буденними, абсурдними проблемами. Як це поєднання працює для вас?
11. Чого можна навчитися про самоідентичність з гумористичного скептицизму Ринсвінда?
12. Роман сповнений посилань на попкультуру. Чи підсилюють ці посилання історію, або часом здаються дещо перебільшеними?
13. Як Пратчетт використовує їжу та напої, щоб прокоментувати австралійську культуру?