Отрута на будь-який смак. 11 смертельних речовин і вбивці, що їх застосували
Отруєння — один із найпопулярніших способів, який вибирають підступні вбивці. Отруту можна підсипати в напій, намастити нею вістря стріли чи ручку дверей, або розпилити, щоб вона потрапила в організм через легені. Та як саме отрута руйнує нас із середини?
У ваших руках — захопливе поєднання науково-популярної літератури, історії медицини і реальних злочинів. Доктор Ніл Бредбері досліджує одинадцять смертельних речовин і їхній вплив на людський організм на молекулярному, клітинному та фізіологічному рівнях.
Автор сплітає воєдино розповіді про покинутих коханців, сумнівних науковців, підозрілих медиків і політичних убивць. Від смертоносного походження коктейлю джин-тонік до шпалер із миш’яком у спальні Наполеона — ця книжка занурить читачів у цікаву подорож заплутаними і складними системами, які підтримують наше життя.
Про атора
Ніл Бредбері — доктор з медичної біохімії, професор фізіології і біофізики в Університеті медицини та науки Розалінд Франклін. Як науковець і педагог отримав численні нагороди за свій унікальний підхід до викладання фізіології. Член Американського фізіологічного товариства. Автор понад 80 наукових статей і розділів книжок. «Отрута» — його дебютна книжка.
Відгуки
«Свою першу книжку доктор Бредбері написав дотепно та настільки ґрунтовно, що це водночас шокує і захоплює. «Отрута» — ідеальна суміш популярної науки, справжніх злочинів та історій хвороб»,
— Ліндсі Фіцґарріс, авторка «Мистецтва різання»
«Напружене і захопливе чтиво про одних із найжорстокіших отруйників в історії. Поєднання науки та вбивств у доктора Бредбері опирається на дослідження, яке читаєш радше як трилер»,
— Кейт Вінклер Доусон, авторка «Американського Шерлока»
Цитати
З усіх злочинів в історії людства вбивство — чи не найогидніший. А серед методів убивства мало які здатні так нездорово зацікавити, як отрути. На відміну від імпульсивних, скоєних спонтанно убивств, холоднокровно сплановане отруєння чудово надається до юридичного визначення «злочинний намір». Отруєння потребує підготовки: треба добре знати звички жертви і продумати, як застосувати отруту. Одні речовини вбивають за лічені хвилини, інші можна давати протягом тривалого часу, щоб вони накопичувалися й наближали жертву до неминучої смерті.
Смерть людини — завжди трагічна подія, тим більше коли помирає молода дружина і мама, яка не мала жодних проблем зі здоров’ям. Лікар відчував, що щось не так, але не міг збагнути, що саме. Елізабет, без сумніву, була мертва, у неї вже почали з’являтися характерні ознаки трупного задубіння, і все-таки щось підказувало лікареві, що треба викликати поліцію. Він так і вчинив, тож незабаром з перевіркою прибув детектив Нейлор.
Ключем до розкриття цього злочину виявиться те, що Елізабет вирішила прийняти того вечора ванну. Якби вона залишилася в ліжку, її смерть, хай і болісну в такому молодому віці, мабуть, визнали б природною. Спершу здавалося, ніби Елізабет утонула, проте в неї були сильно розширені зіниці, набагато дужче, ніж лікар коли-небудь бачив у потопельників.
Але що стало причиною такого сильного розширення зіниць? І чому в Елізабет виник жар, через який їй захотілося прийняти прохолодну ванну? І з чим пов’язана страшенна втома, яку відчула молода, сповнена сил жінка? Цікаво, що розгадка смерті Елізабет криється у звичайнісінькій речовині, яку мільйони людей щодня додають у чай або каву. І ця речовина — цукор.
