Палiмпсести

«Палімпсести» Василя Стуса — це збірка вибраних віршів різних періодів творчості українського шістдесятника й дисидента.

Антологія, що має бути на кожній полиці

Книгу відкривають вірші зі збірки «Зимові дерева» 1970 року, що має сумну історію. Над нею він працював довго й самокритично, завершивши роботу 1969 року. Він відчував: її не надрукують. Тому поет робить сім машинописних копій рукопису, одну з яких заносить у видавництво «Радянський письменник», а шість інших особисто зшиває. Одну дарує товаришу Леоніду Селезненку, той передає її студентці з Чехословаччини. В кінці 1970 року збірка виходить друком у Великій Британії, так і не побачивши світу у видавництві «Радянський письменник». 

До «Зимових дерев» Василь готував передмову «Двоє слів читачеві»: у ній він лаконічно (не набереться й двох сторінок у форматі збірки) й вишукано викладає свою біографію, а що важливіше — ділиться натхненниками в творчості. 

«З молодших сучасників найбільше ціную В. Голобородька. Потім — М. Вінграновського. І, звичайно, Л. Кисельова. Ненавиджу слово "поезія". Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші. І думка така: поет повинен бути людиною. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі. 
Ще зневажаю політиків. Ще — ціную здатність чесно померти. Це більше за верифікаційні вправи! 
Один з найкращих друзів — Сковорода».

Український поет: символ доби опору

Наступні збірки Стуса народжувались переважно в неволі. «Час творчості», вірші з якого в антології наступні, написані впродовж восьми місяців перебування у слідчому ізоляторі КДБ 1972 року. Тоді на першому допиті Василь сказав, що не буде відповідати на питання про його ім’я й прізвище, поки не отримає томик Гете, над яким працював.

Центром антології є «Час творчости» — це вірші, написані до, під час і після табору. Зберегти кожен з них було дивом: у таборі постійно нищили все, а після неволі викрадали зошити просто з квартири. Вони — про пройдений шлях випробувань, загартовування духу й все, що так хотілось зберегти поету від суворих вітрів таборів Мордовії.

• «Палімпсести» містять уривки листів Стуса: до дружини з неволі, до Сверстюка про Київ з вирваним серцем, до мами зі словами, що «тут не так страшно, як Ти думаєш»; та ще багато-багато інших.
• Збірка містить неперевершений текст від поета Костянтина Москальця «Жертвоприношення Стуса». Це розповідь про те, що ж таке поезія Стуса — а це складні моральні колізії, муки сумління й пошуки відповідей.
• Купити «Стус: Палімпсести» варто тим, хто хоче мати на своїх полицях одне з найповніших видань геніального українського поета й борця за волю.