Перші поетеси. Кодекс давньогрецької жіночої поезії

Феномен жіночого поетичного письма вперше сформувався в Давній Греції. Александрійські книжники уклали «канон грецьких поетес»: Сапфо, Миртіда, Телесілла, Праксілла, Корінна, Ерінна, Анита, Носсіда й Мойро (поетеси VIIIII ст. до Хр.). Але були поетеси й поза каноном: Гедила, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Евдокія Авґуста (поетеси III ст. до Хр. V ст. після Хр.). Ці «канонічні» й «неканонічні» поетеси увійшли в «Кодекс давньогрецької жіночої поезії» — перше повне видання їхніх поетичних творів у перекладах українською мовою. Тут упорядковано та прокоментовано понад 350 текстів (фраґментів) жіночої поезії — від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Кодекс, як сукупність цілісних корпусів текстів кожної поетеси, сформовано з класичних антологій давньогрецької поезії, які суттєво доповнені новітніми публікаціями — текстологічними, епіграфічними та папірологічними.