Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят

Книга «Під подушку чи під ялинку» Дар’ї Анцибор — це непересічний український нонфікшн про історію зимових свят. У часи, коли ми переосмислюємо звичаї, повертаючись до питомої традиції, такі дослідження особливо цікаві й потрібні.

Науково-популярна література про важливе

В українській культурі зимовий цикл свят посідає особливе місце в ієрархії обрядовості. З початком повномасштабного вторгнення зацікавлення питомою традицією особливо зростає. Втім, розібратись самому в горі свідчень і досліджень з етнографії — завдання не з простих. Путівником у захопливий світ зимової традиції стане «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят».  

Авторка проведе вас найважливішими віхами становлення різдвяних, новорічних та інших традицій холодної пори року, доповнюючи складну для сприйняття інформацію неочевидними фактами й непересічними цікавинками.  

Це збірка відповідей на всі запитання про зимові свята, які коли-небудь у вас виникали, та щодо яких ви ніколи й не задумувались.  

• Хто такий Святий Миколай і чому ми на нього чекаємо?
• Коли ми стали прикрашати ялинку та чи причетний до цього Радянський союз?
• Як традиція зимових свят трансформувалась до теперішнього стану?
• Діда Мороза придумали комуністи?

Дослідниця пояснить це, а також розкаже про неочікувані аспекти цих традицій.  

«Період різдвяних свят не лише просякнутий ідеями нового народження, а й всуціль охоплений шанобливим і водночас обережним ставленням до померлих. Багато хто вірить, що душі померлих предків навідуються в гості до живих. Із цим повʼязані повірʼя, що необхідно тричі запрошувати душі до столу і обовʼязково здмухувати місце, куди збираєшся сідати (щоб, бува, не зачепити котрусь із них). Памʼятаєте: так робили, сідаючи за святковий стіл, Палагна й Іван із "Тіней забутих предків" Михайла Коцюбинського».

Неочікувані відкриття про зимові свята

Книжка вийшла в грудні 2023, втім встигла опинитись у топах продажів видавництва й книгарень. І недарма, адже такого ґрунтовного дослідження на тему, повну вигадок, міфів і суперечностей, нам давно не вистачало.  

«Ця книжка, на мою думку, ідеальний нонфікшн — короткі розділи, прості і глибокі пояснення, кожен розділ пов’язаний з наступним, але можна читати й окремо. Відзначу живу мову тексту — слова "вайб", "мем", "батл" тут вживаються доречно, і їх тут якраз досить, без фанатизму. І текст легко читається, за що авторці окремий респект. (...) Після прочитання книжки залишилися приємні відчуття, наче тобі подруга розказала багато цікавих історій, і це було і смішно, і пізнавально»

— з відгуку автора інстаграм-блогу «Ironic Historian».