Прощавай, зброє
Книга «Прощавай, зброє» — це історичний роман від американського автора Ернеста Гемінґвея. Крізь лаконічний стиль оповіді письменник зображує реалії Першої світової війни та рефлексує щодо місця кохання на фронті. Митець відвертий у своїх міркуваннях про спроби знайти розраду в безвиході лихоліття, адже в роздумах спирається на власний життєвий досвід. Гемінґвей майстерно балансує між розкриттям особистої драми й висвітленням трагічної долі людства, яке з кожною новою атакою і кожним пострілом все глибше занурювалось у трясовину відчаю.
- Рейтинг 3,82 на Goodreads із понад 344,6 тис. оцінок.
- Рейтинг 4,3 на Amazon із понад 11 тис. оцінок.
- Роман оздоблено ілюстраціями творчого угрупування «Аґрафка».
- Існує дві екранізації класичного твору: однойменні фільми 1932 і 1957 років випуску.
Ода любові, що лунає під шум артилерії
Книгою «Прощавай, зброє» Ернест Гемінґвей вшановує кохання до медсестри Агнес фон Куровскі, яка доглядала за митцем після поранення, отриманого на італійському фронті Першої світової війни. Дев'ятнадцятирічний парубок вбачав у цій жінці майбутню дружину, але медсестра розвіяла ілюзії Гемінґвея, повідомивши йому про свої заручини з італійським військовим.
Працювати над рукописом письменник почав 1922 року й переписував фінал історії 39 разів. Головними героями почасти автобіографічного роману стали американський водій швидкої допомоги Фредерік Генрі та британська медсестра Кетрін Барклі, а ще — невблаганна, безглузда й жорстока війна. Персонажі є прототипами Агнес фон Куровскі та самого Ернеста Гемінґвея, які отримали можливість пізнати таке бажане, хоч і не довготривале, щастя.
Не його країна та бій, але його вибір
Американець Фредерік Генрі вступає до лав італійського війська як доброволець. Та згодом молодик дістає поранення, через яке потрапляє до шпиталю, де йому не могли надати належного лікування. Генрі переводять до госпіталю в Мілані, й герой благає керівництво, щоб його супроводжувала Кетрін Барклі. Військовий познайомився з британською медсестрою ще до свого поранення й, видається, лише поруч із нею Фредерік зрозумів, що таке справжній спокій.
Генрі почав закохуватися, й чим більшими ставали його почуття, тим менше молодик хотів повертатися на фронт. Поки тривала реабілітація, герой проводив дні з Кетрін — й вони були його порятунком, шансом зцілитися як фізично, так і морально. Шкода тільки, що цей щасливий час із дівчиною добігав кінця. Думки про неминучість повернення на війну та марність зусиль у пошуках щастя пригнічували Генрі, залишаючи всередині лише глибоку порожнечу. Утім, вихід був, хоч він і суперечив переконанням та ідеалам головного героя…
Антивоєнна література про абсурдну жорстокість війни
В історичному романі «Прощавай, зброє» Гемінґвей не лише розвиває драматичну любовну лінію, а й детально висвітлює реалії буття на фронті. У тексті чітко прослідковуються антивоєнні настрої письменника. Митець говорить про руйнування людських доль, фокусуючись на природі безжалісної, до абсурду безглуздої війни, яка залишає після себе тільки біль, спустошеність і невизначеність.
Купити «Прощавай, зброє» — це відкрити скарбницю світової класики, що вражає безсмертними сенсами й глибинними ідеями, які не втрачають своєї актуальності.
«Ця книжка про те страшне, що є у світі: боротьбу за життя, байдужість, втрати. І водночас про мужність, страх, побратимство та любов. В ній немає соковитих та метафоричних описів — телеграфічний стиль Гемінґвея показує реальність без них. І це пробирало до кісток. Автор зображує персонажів такими, які вони є — звичайними людьми, які хочуть жити й любити»,
— із відгуку авторки інстаграм-блоґу this_misty_garden
