Сніги Кіліманджаро
Втрачені можливості і життя на повну, вічні пошуки сенсу життя і погляд в очі смерті, кохання та травми війни, яка різко ділить життя на «до» і «після», безнадійність і надія — усе це звучить у прозі Ернеста Гемінґвея із притаманною тільки йому простотою, із приголомшливою силою.
Збірку оповідань проілюстрував Антон Селлешій, графіка якого балансує на контрасті між силою і вразливістю, гостротою відчуттів і тонкощами сприйняття.
Книга «Сніги Кіліманджаро» — це збірка оповідань від американського письменника Ернеста Гемінґвея, в якій митець обертає вістря психологічного реалізму, щоб осмислити екзистенційні питання людського буття та відшукати естетику повсякденності. Майстерно опанувавши інструменти малої прози, серед ландшафтів незбагненної краси автор розгортає лаконічні й пронизливі сюжети.
Його історії несуться стрімко крізь матерію реальності, а на сторінках, немов у калейдоскопі, постають трагічні герої, втілюючи різноманітний досвід існування епохи війн і трансформацій.
- Рейтинг 3,79 на Goodreads із понад 46 тисяч оцінок.
- Українське видання втілюється в концептах художнього оформлення Антона Селлешія. Виразними й похмурими ілюстраціями він осмислює генія модерністської літератури, ділячись своїм баченням з читачами.
- Оповідання «Сніги Кіліманджаро» та «Коротке щасливе життя Френсіса Мекомбера» мають екранізації, що потішать поціновувачів фільмів у стилі ретро.
Теорія промовчування, втілена у мінімалістичній художності письменника
Усі тексти книги «Сніги Кіліманджаро» Ернест Гемінґвей з’являлись у великій антології, опублікованій 1938 року. Утім, минули роки, й світ побачило нове видання, що презентувало публіці насиченішу вибірку текстів. У цих історіях особливе місце посідають різноманітні ландшафти, які через свою незвіданість розкривають людську душу ліпше, ніж пишні пасажі.
Деякі оповідання, як-от «У Мічигані» і «Триденна негода», ведуть читачів цілком пересічними місцинами, водночас знайомлячи зі стилем Гемінґвея у різні періоди творчості. Перше з них запрошує до часів дебюту ще маловідомого автора. А крізь друге прозирає молодик, що почувається в письменництві впевненіше й витворює альтер-еґо Ніка Адамса, яке супроводжуватиме його протягом усієї кар’єри.
Мандри із зірковим супутником Гемінґвеєм
Інші тексти, серед яких «Містер і місіс Елліот», «Старий біля мосту», «Велика Двосерда ріка» та «Усе нам про щось та й нагадує», щоразу відкривають нові простори. Часто герої Гемінґвея опиняються серед вишуканих вулиць Парижа та серед декорацій часів Громадянської війни в Іспанії, як-от у сюжеті «Ніхто ніколи не вмирає». Суворі постаті, витворені гострим і невблаганним пером, шукають порятунку, простуючи крізь спалені ландшафти.
«Оповідання "Сніги Кіліманджаро" — одне з найвідоміших оповідань Гемінґвея, яке, без сумніву, мають таку популярність, тому що в ньому йдеться про суть життя кожної людини. (...) Гемінґвей — оманливий оповідач. Його історії здаються такими простими й зрозумілими, але вони надзвичайно складні, він докопується до глибин людської душі та часто змушує вас кривитися від того, що ви там знаходите. Іноді видається, що він каже, що ми всі однакові... але там, в деталях, ви знайдете диявола»,
— із відгуку користувачки Сари на Goodreads
Крізь алегорії та закодовані ідеї — до сенсу життя й втрачених можливостей
Збірка вже десятиліттями зберігає шалену популярність завдяки тому, наскільки відгукується публіці в осмисленому й відрефлексованому. Говорячи відверто й часто автобіографічно, Гемінґвей сповідається у власних тривогах, шукаючи порозуміння крізь текст. Автор був вихований в традиціях маскулінної культури, де чоловік самотужки мусить давати раду з усім і не показувати іншим переживань.
Сюжети «Завести собаку-поводиря», «Метелик і танк» і «Виказ» втілюють воєнний досвід Гемінґвея в манері натуралізму й символізму. В останніх двох текстах митець пише про буття на полі бою без прикрас, однак у першому міркує про фізичний біль власного існування крізь спогади незрячого письменника.
Радимо купити «Сніги Кіліманджаро» та пізнати найкращі зразки творчості класика.
