Сталість уваги в епоху цифри. Новаторський погляд на рівновагу, щастя та продуктивність

Щодня ми залучені десь у 20 сферах діяльності. Кожні 10,5 хв втрачаємо зосередженість на поточній роботі. Найчастіше в нас виробляється рефлекс до самопереривання. І це невтішна новина, бо мозку потрібно близько 25 хв на активізацію когнітивних процесів для виконання перерваного завдання. Добра новина — ми здатні повернути втрачену психологічну рівновагу, щоб сфокусуватися на справді важливих цілях. Ця книжка допоможе зрозуміти різницю між багатозадачністю і продуктивністю. Зрозуміти, що глибоке занурення в роботу пов’язане з позитивни ми емоціями та настроєм. Зрозуміти, як досягти успіху в кар’єрі, зберігаючи баланс і радість в особистому житті.

«Сфокусована на практичних стратегіях, а не на універсальних або короткострокових рішеннях штибу «цифровий детокс», ця книжка допомагає збалансувати роботу та добробут у світі, який дедалі більше залежить від технологій», 
— New Scientist

Книга «Сталість уваги в епоху цифри. Новаторський погляд на рівновагу, щастя та продуктивність» — це нонфікшн із саморозвитку від Ґлорії Марк, докторки філософії й професорки інформатики Каліфорнійського університету. У світі XXI століття інтенсивно розвиваються технології, прослідковується значний вплив штучного інтелекту й соціальних мереж, і в ньому існує чимало стимулів, які ініціюють процеси блукання уваги. Науковиця інтерпретує період диджиталізації: авторка вивчає дію та наслідки цифрових відволікань, розповідаючи про ефективні підходи підвищення концентрації та оптимізації психоемоційного стану.

Науково-популярна література про вплив технологій на мислення

У дослідженні «Сталість уваги в епоху цифри» Ґлорія Марк фокусується на ритмах і різновидах уваги, а також патернах поведінки, які активізуються, коли індивід втрачає зосередженість у процесі роботи. Цифрова доба вимагає від людей постійного підвищення кваліфікації та оновлення знань — це призводить до емоційного та інформаційного перевантаження. Дослідниця говорить про способи подолання напруги через ретельний аналіз «болів», що порушують оперативність праці — відтак і погіршують настрій.

Глобальна диджиталізація змінила мислення мас і спровокувала «розсіяність» думок: все частіше прослідковується втрата концентрації й збільшується кількість нервових зривів. Щоб відновити внутрішній спокій та повернутись у звичайний робочий режим, авторка пропонує застосовувати практику самоусвідомлення, що дозволяє підтримувати зосередження на конкретній задачі, не відчуваючи дискомфорту.

Управління увагою: розмежування понять «продуктивність» і «багатозадачність»

Ефективність виконання завдань і вміння працювати над кількома справами одночасно — це абсолютно різні аспекти когнітивної гнучкості й інтелектуальної адаптивності. Між ними існує чітка диференціація, що базується на механізмах психології особистості. З цією класифікацією допоможе розібратись книга «Сталість уваги в епоху цифри». У ній авторка зосереджується на визначенні двох парадигм, а також висвітленні переваг і недоліків поданих феноменів. Ґлорія Марк переконана: люди часто сприймають багатозадачність за продуктивність, впевнено розраховуючи на високу результативність тоді, коли в процесі виконання низки алгоритмів втрачають контроль зосередженості.

У ході аналізу великої кількості наукових досліджень і власних експериментів, авторка з'ясувала: в межах реалізації паралельних завдань відбувається скорочення уваги. Потрібно тримати баланс між якісними й кількісними показниками інтелектуальних операцій — і Ґлорія Марк поділиться порадами щодо збереження цієї гармонії, які сформувала на підставі фактів.

Свідоме встановлення цілей у процесі роботи

Як досягти успіху? Це питання ставить собі чи не кожен, але не всі усвідомлюють, що прогрес у будь-якій справі залежить від досконалого управління часом, ретельно спланованої діяльності й гарного настрою. Позитивні емоції виникають як у робочий період, так і в моменти, проведені з близькими, тому потрібно зберігати рівновагу між кар'єрою та особистим життям. Можна дізнатися більше про сутність «майбутнього уваги», методики постановки цілей та способи стратегічного планування, якщо купити «Сталість уваги в епоху цифри».

Запитання для обговорення книги «Сталість уваги в епоху цифри»

⚠️ Обережно, спойлери ⚠️

1. Чи погоджуєтесь ви з твердженням авторки, що увага — це не нескінченний ресурс, а щось, що треба економити та відновлювати?
2. Яку роль в нашій увазі відіграють перерви, «нічогонероблення» або легкі активності (наприклад, просте гортання соцмереж, короткі ігри)? Чи можна назвати їх корисними згідно з книгою?
3. Чи стикалися ви з «пастками уваги», про які говорить Марк (рутинні, нудні задачі; соцмережі; інформаційний шум; прагнення «бути в курсі»)? Як часто?
4. Як, на вашу думку, багатозадачність справді впливає на продуктивність і психіку — на вашу та на людей, які вас оточують?
5. Чи можна жити з технологіями — телефоном, соцмережами, інтернетом — і при цьому зберегти баланс уваги та психічне здоров’я?
6. Що для вас означає «кількісна» проти «якісної» уваги? Який вид уваги ви цінуєте більше в повсякденному житті?
7. Як зміни в культурі, медіа, роботі (швидкий контент, соцмережі, постійні повідомлення) змінюють наше покоління? Які довгострокові наслідки може мати така зміна?
8. Чи можна навчитися «керувати увагою», як якимось м’язом або навичкою? Якщо так — які методи з книги видаються вам найдієвішими?
9. Як «кінетична увага» — постійні стрибки між задачами, інформацією, контентом — впливає на якість ваших стосунків, відчуття спокою або стрес?
10. Як ви ставитесь до ідеї, що «вільний час — це не відпочинок», якщо цей час заповнений спробами «відволіктись» (соцмережі, відео тощо)?
11. Як покоління, яке виросло з інтернетом, відрізняється у своїй увазі від попередніх поколінь? Чи важко зберігати концентрацію тим, хто виріс уже у цифрову епоху?
12. Яку роль відіграє самодисципліна — і чи достатньо її, щоб протистояти «алгоритмам уваги»?
13. Які етичні та соціальні виклики порушує книга, показуючи, як цифрові технології впливають не лише на наше повсякденне життя, а й на способи взаємодії, мислення та організації праці?
14. Чи існує ризик, що спроба «керувати увагою» перетвориться на чергову форму продуктивності — і тиск «ефективності» лише зміниться на тиск «контрольованої уваги»?
15. Як пандемія масовий перехід на віддалену роботу та зростання екранного часу позначилися на здатності сучасного покоління зосереджуватися? Чи справді ми стали менш уважними, чи просто інакше навчилися адаптуватися до нових умов?
16. Як відпочинок, сон, фізична активність, відключення від екранів впливають на вашу здатність концентруватися?