Стратегія відходу (Щоденники вбивцебота #4)
Exit Strategy by Martha Wells
Вбивцебот точно не запрограмований на турботу про ближніх. Тож його бажання допомогти єдиній людині, яка виявила до нього повагу, — це очевидний збій системи. Чи все-таки ні?..
Подорожуючи галактикою в пошуках розгадки свого вбивчого минулого, вартмех дізнається, що його колишній власниці (захисниці? подрузі?) загрожує небезпека. І знову за цим стоїть «Сірий Криз» — компанія, яка не гребує засобами заради наживи. Вбивцебот вирішує негайно вирушити на пошуки докторки Менси, хай навіть для цього доведеться робити найнеприємніше — вдавати з себе людину.
Книга «Стратегія відходу» — це наукова фантастика про корпоративну жорстокість від американської письменниці Марту Веллс. Вбивцебот не мав би турбуватися долею якоїсь людини, але сумна звістка вибиває його з колії. Докторку Менси викрала злісна корпорація «Сірий криз», секретів якої достатньо знає це високофункціональне створіння. Вбивцебот рушає у подорож, водночас намагаючись з’ясувати причини свого особливого ставлення до Менси…
- Повість Exit Strategy була номінована на British Science Fiction Association Award 2018 у категорії Best Short Fiction.
- Рейтинг 4,37 на Goodreads із понад 123,8 тис. оцінок.
- Рейтинг 4,6 на Amazon із понад 25,4 тис. оцінок.
Кіберпанк про надто чуттєвого робота
Штучний інтелект Вбивцебот вирішує допомогти докторці Менси та її команді у протистоянні моторошним планам компанії «Сірий Криз», яка готова зайти надто далеко заради нелегальних статків. Герой-оповідач має інформацію, яка спроможна зруйнувати корпорацію, але цього замало: він має знайти відповіді на нескінченні складні питання. Що сталося з колишніми союзниками? Як повинен діяти Вбивцебот, коли його колеги опиняться в небезпеці?
У космічній фантастиці «Стратегія відходу» Марта Веллс підходить до завершення першої арки циклу, досліджуючи свого складного героя, що намагається взяти під контроль людське нутро, яке попри всі програми й порядки проривається на волю. Авторка не звертається до створення любовної лінії між Вбивцеботом та науковицею, натомість пропонуючи дещо цікавіше: химерну й кумедну дружбу між такими різними персонажами, діалоги яких пронизані гумором.
Сюжет, що спонукає до роздумів про вплив технологій
Внутрішній монолог головного героя проливає світло на його звивистий розвиток особистості, що протягом серії вчиться розуміти себе. Прокладаючи стежку для подальших подій циклу, авторка створює динамічну історію, яка спонукає до глибоких рефлексій про наше майбутнє.
Веллс порушує питання ідентичності машин і зв’язку між людьми й роботами. Письменниця висвітлює дилеми експлуатації, що з технологічним розвитком тільки вкорінюється у будні корпорацій, ховаючись за ідеальним фасадом і захмарними прибутками.
Крізь образ Вбивцебота авторка досліджує природу суспільства, адже для цієї технологічної істоти людські порядки й категорії мислення є незнайомими й дивними. Варто купити «Стратегія відходу» та рушити з Вбивцеботом у велику місію порятунку, що веде безмежними зоряними просторами.
Запитання для обговорення книги «Стратегія відходу»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Що, на вашу думку, мотивує Вбивцебота повернутися, щоб допомогти докторці Менсі — прагнення дружби, відповідальність, вина, сором чи щось інше? Чому це важливо саме в цій частині?
- Чи можна вважати Вбивцебота «вільним агентом» після того, як він відмовився від контролю корпорації? Чим сьогодні для нього є свобода — безпекою автономією, мораллю, вибором?
- Які моральні та етичні питання ставить історія: чи має право ШІ створений як зброя, на побачення, на виправлення, на нове життя?
- Наскільки вдалим вам здається баланс між екшеном, пригодами та глибокими темами (ідентичність, дружба, мораль)? Чи якийсь із елементів домінує над іншими?
- Що означає поняття дружби та союзу у контексті ШІ та людей (або ШІ та ШІ)? Чи може інтелект, який початково створений для виконання завдань, мати справжні почуття та людські цінності?
- Як ви ставитеся до корпоративного світу, який зображено у серії — з експлуатацією, політичними іграми, безкарністю корпорацій? Чи помітили ви відсилання до сучасного світу?
- Якби Вбивцебот міг повністю злитися зі світом і забути, ким він був, чи хотіли б ви, щоб так трапилося? Чи важливо зберегти памʼять про минуле?
- Докторка Менса довіряє Вбивцеботу попри його минуле. Чому, на вашу думку, люди довіряють навіть тим, хто може бути небезпечним? Це прояв людяності чи ризик, що межує з наївністю?
- Вбивцебот не раз згадує, що не впевнений, чи заслуговує на другий щанс після того, що трапилося на минулих місіях. Як ви гадаєте, чи можна спокутувати дії, вчинені під примусом або без власної волі? Де проходить межа між відповідальністю і обставинами?
- Що для вас важливіше в історії: сюжет, події, порятунок, екшен чи внутрішній шлях героя (його зміни, розвиток, прийняття себе)? Чому саме це?
- Чи задовольнив фінал «Стратегії відходу», чи залишив бажання продовжити? Якби ви могли щось змінити у розвʼязці, то що б саме і навіщо?






