Таємна історія

Книга «Таємна історія» — це психологічний трилер і дебютний роман американської письменниці Донни Тартт, що вже став сучасною класикою. Банні мертвий, а у горах тане сніг. Рятувальники й поліція шукали його десять днів. Знайшовши, вони врешті повірили в трагічну пригоду, всього нещасний випадок у яру. Насправді ж Банні вбили. Один з причетних — наш оповідач Річард Пейпен.

І ні, це не спойлери: молодий каліфорнієць Річард, наш оповідач і студент приватного коледжу в Новій Англії про злочин розповідає ще в пролозі. Що ж лишається читачам? Розібратися з цією таємницею вбивства навпаки й зрозуміти, у який момент парубок з бідного середовища, із вразливою душею й одвічно нещасний, доєднався до п’ятірки обраних студентів давньогрецької та погодився забрати чиєсь життя.

«Таємна історія» — це особлива, ні на що несхожа книга. Вплітаючи філософські роздуми, античну культуру, сумніви, одержимість і хворобливу тугу за красою, ідеалом за будь-яку ціну, Донна Тартт створює яскравий, інтелектуальний бестселер, що змушує себе дочитати навіть коли з самого початку знаєш імена вбивць.

Книга, що гіпнозує повільним темпом

Знайомтесь з групою заможних студентів-інтелектуалів (і снобів) гуманітарного коледжу у Вермонті 1980-х років, з якими ви проведете захопливі години читання. Вони вивчають давньогрецьку мову в харизматичного професора Джуліана. Він загадковий ексцентрик, що одвічно висловлюється піднесено й притягує до себе молодь, спраглу знання й ідеалу.

Наш оповідач — Річард Пейпен, хлопець із робітничого класу Каліфорнії. Річард прибуває до школи навчатись на стипендії і швидко потрапляє у магнітне поле впливу п’ятірки обраних, починаючи вигадувати собі більш вишукане минуле, щоб стати схожим на них і влитися в компанію.  Склад закритого товариства такий. Строгий Генрі — відсторонений геній, здоровань з порожніми очима, який у вільний час перекладає Мільтона латиною. Камілла та Чарльз — пара красивих білявих близнюків-сиріт, абсолютно різних і схожих водночас. Френсіс — дещо незграбний хлопець з волоссям кольору вогню.  І той самий убитий Банні — рожевощокий парубок із найгострішим язиком.

Волею щасливого випадку до своїх ідолів Річард наближається впритул і стає частиною групи, що під впливом професора все більше ізолюється від решти студентського містечка, утворюючи власне маленьке таємне товариство, повне правил і ритуалів. Тоді справи починаються змінюватись.

Довгі вісім років творила свій роман Донна Тартт: «The Secret History» почала писати ще на другому курсі. Черпала натхнення зі студентського життя. Наприклад, ходять чутки, що Джуліан має прототипа в реальному житті — Клода Фредерікса, професора літератури в престижному Беннінгтон-коледжі, де навчалась письменниця. Ще однокласником її був Брет Істон Елліс, автор «Американського психопата», якому зокрема присвячена «Таємна історія».

Трилер з розкішним вайбом темної академії

Коли Донна Тартт писала цей дебютний роман, то не була впевнена, що на нього знайдеться велика аудиторія. Це була книга, натхненна любов’ю до античності, меланхолійна історія про групу студентів елітного університету Нової Англії, один з яких сповідується в жахливій таємниці. Тоді авторка думала, що пише старомодну, дуже химерну книгу, яка не сподобається нікому, окрім неї. Та вийшло зовсім навпаки. Після публікації у вересні 1992 купити книгу «Таємна історія» поспішили сотні читачів, а популярність твору продовжує триматися надалі.

• Продано 2.3 мільйони примірників — і це лише англійською.
• Рейтинг 4.17 на Goodreads, понад 760 тисяч оцінок і 80 тисяч відгуків.
• Купити книгу «Таємна історія» Донни Тартт можна 40 мовами світу!

«Я думала, що несподіванки й підводні камені чекатимуть на мене щодесять сторінок (...) А виявилось, що книга не про мої емоції — що авторка не намагається викликати мій подив — вона про емоції героїв. Вона про характери героїв. Як люди, з якими ми знайомимося на перший сторінках, поволі відкриваються перед нами, як з них (...) зриваються маски, одна за одною. (...) щойно Річард думає, що тепер вже точно збагнув холодного Генрі чи експресивного Банні, стається щось, що знову змінює наше уявлення про героїв. (...) Віддаю свої оплески й захоплення стилю Донни Тартт. Такої концентрації влучних фраз, метких образів й єдино правильних слів годі й шукати. Тут все на своєму місці, нічого зайвого, нічого не бракує». — з відгуку авторки інстаграм-блогу ksenia.kellerman