Трансметрополітан. Книга 1

Комікс «Трансметрополітан. Книга 1» — це мальопис про світ кіберпанку за сценарієм Воррена Елліса й ілюстрацій Деріка Робертсона. Відомий журналіст Спайдер Єрусалим тікає з гротескного міста, повного людських пороків і найогидніших злочинів. У гірській дичавині значно ліпше, але тягар обов’язків змушує повернутися до фаху. На нього чекає Місто-мурашник із біотехнологій, бетону, психоактивних речовин і нікчемного існування. Тільки серед хаосу хронікеру під силу заробити собі на життя… 

Дистопія трансгуманізму й експресіонізму 

Історія мальопису Transmetropolitan побудована навколо витівок головного героя, журналіста-розслідувача, на ім’я Спайдер Єрусалим. Він зухвалий, саркастичний, уїдливий та постійно незадоволений. Після років самовільного вигнання з цивілізації, сповненої деградації, грубої розпусти та бруду, цинік Спайдер змушений повернутися до роботи, яку він ненавидить, до міста, яке терпіти не може. Працюючи репортером-розслідувачем для газети The Word, чоловік бореться з несправедливістю та моторошністю сюрреалістичності, що вирує в повітрі епохи. 

Химерна реальність майбутнього та карикатурність буття 

З усією талановитістю авторів читач пірнає в моторошний світ споживацтва й безсенсовності. Він наповнений розмаїттям дивних, впертих людей, які несамовиті та владні. Ландшафт всесвіту викликає збентеження й неспокій, бо він є нашою гіпертрофованою реальністю з фіксацією на технологіях і втратою моралі. «Трансметрополітан» Воррена Елліса й Деріка Робертсона — мастхев на полицях усіх, хто прагне зануритися в історію, де люди технологічно еволюціонували, але така трансформація може їх погубити.

«Це гіпертрофована і жорстка пародія на сучасність у стилі посткіберпанк з елементами антиутопії. Це історія про майбутнє, в якому світ остаточно збожеволів. Всі найшаленіші ідеї наукових фантастів стали реальністю. І звісно, що в такому божевільному світі герой також має бути божевільним. (...) Жорстка соціалка. Гостра й цинічна сатира. Скажена динаміка і повна непередбачуваність сюжету»
— із відгуку авторки інстаграм-блогу sashas_reads