Трава, що сумку ката обвива (Флавія де Люс #2)

Флавія де Люс не вміє просто гратися, як усі діти, — вона обов’язково щось нахімічить у всіх сенсах цього слова. Кожна пригода дозволяє їй вдосконалювати свої знання з хімії, точніше, «скляної музики», як каже сама дівчинка. Їй подобаються злочинці, які знаються на отруті, а сама Флавія — юна слідча. Вона розважливо мислить, як Шерлок Голмс, і враховує найменші дрібниці, як міс Марпл. Іноді це трохи небезпечно, але Флавія не з лякливих. Там, де інші діти тремтять зо страху, вона спостерігає за реакцією хімічних речовин, там, де інші заходять у глухий кут, шукачка пригод знаходить вихід. Вона вміє витончено й влучно жартувати, як справжня англійка, навіть якщо ситуація стає гарячою й небезпечною.

Цього разу Флавії доведеться розібратися в причинах загадкових смертей — відомого мандрівного лялькаря та хлопчика. Інтрига заведе її в такі нетрі, що дедукція дасть збій і захочеться здатися. Проте Флавія всі справи доводить до кінця, чого б їй це не вартувало.