Відкритий. Автобіографія

Андре Агассі був і залишається однією з найяскравіших зірок великого тенісу. За свою кар’єру він виграв 60 турнірів, став першою ракеткою світу та олімпійським чемпіоном. Проте головним його ворогом був не суперник на корті, а він сам. Чемпіон світу, що ненавидів теніс. Ніхто не запитував його, чи хоче він бути спортсменом. Батько практично заштовхав його на корт, примушуючи змалечку відточувати удари. Він почувався нещасним і водночас турнір за турніром ішов до титулу абсолютного чемпіона.

Для кого книжка

Книжка для всіх, хто цікавиться спортом та загалом біографіями сильних особистостей.

Чому ця книжка

У своїй щирій біографії Агассі розказує про непрості стосунки з батьком, який одночасно лякав його та вишколив з нього переможця, про бунтарські вчинки в житті й на корті, про щоденну боротьбу із фізичним болем від постійних тренувань і про ставлення до гри, яка попри все стала сенсом його життя.

Про автора

Андре Агассі — професійний тенісист, кар’єра якого тривала з 1986 по 2006 рік. Виграв 60 турнірів в одиночному розряді, у тому числі 8 турнірів Великого шолома. Заснував благодійну організацію та інвестував понад 85 млн доларів у створення школи для дітей з малозабезпечених сімей у Лас-Вегасі.

Відгуки

Це, мабуть, одна з найкращих спортивних автобіографій усіх часів. — Time

Щира, змістовна і глибока автобіографія Неймовірна історія про втрачене дитинство, хаотичне дорослішання та пошук себе. — Washington Post

Цитати

Про мову тенісу

Мова тенісу — це мова життя. Перевага, хватка, удар, подача, помилка.

Про фінал кар’єри

Фінішна лінія кар’єри нічим не відрізняється від фінішної лінії матчу. Мета одна — дістатися тієї заповітної фінішної лінії, відчути магнітну силу. Наближаючись до тієї лінії, магнітна сила починає тебе притягувати, допомагати тобі. Та щойно ти її відчуваєш, на тебе починає діяти ще одна сила, така ж потужна, але натомість ця сила тебе відштовхує. Це важко пояснити, ці дві протилежні сили, ці суперечливі енергії, але вони насправді існують. Я це точно знаю, бо все своє життя в пошуках першої, у вічній боротьбі з другою, а іноді я зависав між ними, і мене, ніби той тенісний м’яч, кидало туди-сюди.

Про гру в теніс

Теніс — це страшенно самотня гра. Самотність тенісистів можуть зрозуміти лише боксери — та й у тих є хоча б помічник і менеджер. Боксер принаймні вступає зі своїм опонентом у якийсь контакт. У тенісі ж ти віч-на-віч зустрічаєшся зі своїм ворогом, обмінюєшся з ним ударами, однак не торкаєшся його, не говориш із ним — ти взагалі ні з ким не говориш.