Воно

Книга «Воно» — це культовий горор легендарного письменника Стівена Кінга. Жорстока й люта істота, яка перевтілюється в те, чого жертва боїться найбільше, повернулась до тихого містечка знов. Група підлітків має побороти невідомого монстра, інакше рятувати жителів буде надто пізно.

Надприродна містика: невгамовне зло й боротьба з ним

Знайомтесь з Клубом невдах — підлітками з буденними проблемами дорослішання, що зустрілись із зовсім непересічними жахами. У 1957 році доброзичливий, на перший погляд, клоун Пеннівайз, вбиває молодшого брата Білла Джорджа Денбро, затягнувши до дренажного колодязя. Минає менш як рік, а містечко Деррі штату Мейн гуде від новин про зникнення людей безвісти й кривавих вбивств. Жителі впевнені, що це серійний вбивця, націлений на дітей.

Дорослі шукають обґрунтованих і логічних причин трагедій, але саме в цьому і є їхня сліпота. Поки жителі відкидають паранормальні й надто дивні варіанти, зло занурює місто в безпробудну темряву. Діти містечка ставляться уважніше до містичних речей, що помічають. Малі й підлітки вірять, що все можливо. У такій наївності закарбована їхня сила.

Упродовж літа 1958 року підлітки-лузери утворюють невеликий «Клуб невдах». Товариші розуміють: всі вони протягом місяців канікул і сонця бачили на яву свій найбільший страх. Наприклад, Стен і Беверлі стали свідками величезного фонтану крові, а Джордж і Білл побачили привида. Підлітки, на відміну від дорослих, не відкидають, здавалось би, нереальних варіантів. «Клуб» робить висновок — це одна й та сама істота набуває вигляду того, що вони бояться найбільше. Невідоме зло нарікають іменем «Воно».

Воно має цикл годування й сплячки. Воно завжди повертається, кожні 27 років із новими смертями, катастрофами й зникненнями. Воно йде лише вгамувавши голод. Воно має бути знищено. За це береться «Клуб невдах». Здобувши перемогу в битві, але не у цілій війні, група дає кровну обітницю — звільнити містечко з рук зла, якого інші жителі перемогти не спроможні. Минають десятиріччя. Відважні підлітки стають тими ж дорослими, що воліють заплющити очі на минуле й переконати себе в нереальності тих страшних подій.

Але Воно завжди повертається.

«Величезний роман містера Кінга про безліч речей. "Воно" говорить про провини й невинність дитинства; труднощі дорослих у тому, щоб їх помітити. "Воно" ставить під сумнів різницю між необхідністю та вільною волею. "Воно" також стосується зла, яке час від часу переслідувало Америку у формах злочинності, расового та релігійного фанатизму, економічних труднощів, трудових чвар і промислового забруднення.

 

"Воно" — це музей попкультури 50-х років: назви брендів, рок-н-рольні пісні та зірки, жарти та будні дитинства тієї епохи. "Воно" досліджує казки, мову та літературу. Роман наповнений різноманіттям страшних речей, які Кінг так вміло вигадує», — з рецензії The New York Times

Трилер, кожна з 1344 сторінок якого вартує цього

«Воно» Стівен Кінг писав п’ять років. Праця не минула дарма: і цей текст став одним з тих, за яким автора знають по всьому світу. Хай вас не лякає товщина книжки: почавши читати, ви невдовзі забудете стежити за номерами сторінок, адже Кінг — прекрасний розповідач історій.

Він вміло створює дивакуватих персонажів, які оживають з кожним прочитаним словом. Підлітки з Клубу невдах стануть вашими друзями, за долею яких ви будете стежити дуже захоплено. Усі герої — навіть другорядні, що з’являються зовсім нечасто  — мають певну глибину характеру й особистої драми. Купити книгу «Воно» варто тим, хто готовий зануритись у карколомні пригоди, які змушують відмовитись від сну й перенести всі заплановані справи.

• Рейтинг 4.24 на Goodreads, понад мільйон оцінок. 
• Книга перекладена понад 30 мовами світу!
• Позачасовий хіт горор-літератури.
• Купити «Воно» Стівена Кінга точно слід поціновувачам якісних екранізацій. У 1990 році відбулась прем’єра першої адаптації — телевізійного однойменного мінісеріалу. Він став найбільшим успіхом американської телевізійної мережі «Воно», зібравши біля екранів понад 30 мільйонів глядачів. 2017 року вийшла перша частина нової екранізації «Воно», а 2019 — друга. Обидві зібрали величезні суми в прокаті й позитивні відгуки критиків.

Запитання для обговорення книги «Воно»

⚠️ Обережно, спойлери ⚠️

1. Яку роль у романі відіграє місто Деррі як джерело зла? Чи можна його розглядати як персонажа, а не просто локацію?
2. Як дружба членів Клубу невдах допомагає їм протистояти монстру? Чи можна сказати, що сила спільності важливіша за індивідуальні здібності?
3. Яке значення має смерть Джорджа Денбро для Білла і для формування Клубу невдах? Як ця травма впливає на його доросле життя?
4. У романі постійно змінюється час між дитинством і дорослістю. Як ця нелінійна структура впливає на сприйняття страху та розвитку персонажів?
5. Яку роль відіграє Майк як «хранитель пам’яті» Деррі? Чи можна його порівняти з мостом між дитинством і дорослим світом?
6. Які мотиви керують монстром Воно? Чому він обирає форму страхів дітей? Чи можна його розглядати як символ колективного страху людства?
7. Чому, на вашу думку, Кінг наголошує на забутті подій дитинства дорослими героями? Як це впливає на розуміння теми пам’яті та страху?
8. Як у романі проявляється тема передвизначення? Чи справді доля персонажів визначена Іншим і голосом Черепахи, чи вони мають свободу вибору?
9. Як самотність або ізоляція впливають на вразливість дітей перед монстром? Що Кінг показує через смерть тих дітей, які залишаються наодинці?
10. Яким чином роман показує різницю між дитинством і дорослістю? Чому дорослі часто виявляються менш здатними протистояти злу, ніж діти?
11. Які сцени у романі особливо демонструють силу віри дітей у реальність монстра? Як це контрастує з дорослими персонажами, які сумніваються?
12. Як різні форми, у яких з’являється Воно перед дітьми (вовкулака, клоун, прокажений, кров у ванній, мертві хлопці, гігантський птах), розкривають особисті страхи кожного персонажа? Який страх здається найсильнішим?
13. Чи можна сказати, що Воно і Черепаха уособлюють дві протилежні сили у світі роману? Як це відображає боротьбу добра і зла?
14. Як дитячі моральні цінності та відданість формують дорослих персонажів? Чи можна сказати, що доброта в дитинстві визначає майбутнє людини?