Всі системи: небезпека (Щоденники вбивцебота #1)
All Systems Red by Martha Wells
У 2018 році повість стала переможцем одразу чотирьох найпрестижніших літературних премій: Hugo, Nebula, Alex та Locus.
Світ майбутнього. Космічними подорожами та планетарними місіями керують бізнес-компанії. Командам дослідників надають у супровід вартових андроїдів — заради безпеки. Але в суспільстві, де контракти укладають з тими, хто запропонує найнижчу ціну, не надто переймаються безпекою… На далекій планеті команда науковців веде дослідження під наглядом наділеного самосвідомістю вартмеха, що хакнув свій модуль контролю і називає себе (але не вголос) вбивцеботом. Він не прагне тісних стосунків з людьми і посправжньому хоче тільки одного: аби його лишили самого на достатньо довгий час і він міг розібратися в собі. Та коли з іншою дослідницькою групою стається лихо, вчені та їхній вбивцебот мусять докопатися до правди, щоби вижити.
Книга «Всі системи: небезпека» Марти Веллс — це наукова фантастика про вартового андроїда, що вийшов з ладу й прагне розібратися, чим він є насправді.
Космофантастика, від якої не відірватись
Вбивцебот — це частково органічний, здебільшого роботизований андроїд-охоронець невизначеної статі, що належить бізнес-компанії та здається в оренду. Він — обов’язкова частина пакета послуг, який купує той, хто хоче полетіти з Землі й дослідити численні планети. Втім, Вбивцебот не є звичайним роботом, яких у світі майбутнього тисячі. Він вивів з ладу регулятор, через який ним керує бізнес-компанія та той, хто андроїда орендує. Це дає йому повну свободу дій. Саме хакнутий андроїд є оповідачем, а тому ми одразу дізнаємось це. Він міг стати небезпечним вбивцею, але замість того понад 35000 годин дивився фільми, вистави й серіали, читав книжки. І про вбивства так і не задумався. Ніхто досі не знає про його баг, тому Вбивцебот продовжує вдавати, що він — в нормі.
«Вбивцеботам заборонено літати з людьми, і я мав отримати вербальний дозвід зайти. Хакнутий модуль контролю мене б не спинив, але цього не варто нікому демонструвати, особливо людям, з якими в мене контракт. Важливо, аби вони не знали, що я вільний агент.
Наприклад, щоб мої органічні складники не знищили, а решту не розібрали на цінні запчастини. Я заніс Барадвадж по рампі у відсік, де Оверсі Ратті гарячково відстібали сидіння, щоб звільнити місце.
Вони зняли шоломи та поскидали капюшони, тому я побачив, як вони вжахнулися, помітивши крізь порваний скафандр, що лишилося від верхньої половини мого тіла. Добре, що шолом я закрив».
Сучасний sci-fi з чуттєвою історією
«Щоденники вбивцебота. Книга 1. Всі системи: небезпека» — це драматична історія про андроїда, який намагається рахуватися з новою секретною силою, незнайомими емоціями та своїм невизначеним місцем у технологічному світі, який, втім, не визнає особистості штучного інтелекту. Втім, роботизоване походження не робить досвід Вбивцебота незрозумілим чи механічно розказаним: андроїд встиг набратися хорошого гумору, цинізму й гостроти розуму з книжок і фільмів. Спосіб оповіді, обраний американською письменницею Мартою Веллс, робить досвід робота близьким: складається враження, ніби саме вам Вбивцебот розповідає свою таємницю.
- Рейтинг 4.16 на Goodreads, понад 210 тисяч оцінок.
- Премія Г’юго у 2018 році, премія Неб’юла у 2017 році, премія Локус у 2018 році - три провідні фантастичні премії відзначили цю книгу.
- Знахідка для поціновувачів книг про роботів.
- Друга книга «Штучний стан» вже перекладена українською.
- Виробництво екранізації серії «Щоденників Вбивцебота» вже розпочато!
Запитання для обговорення книги «Всі системи: небезпека»
⚠️ Обережно, спойлери ⚠️
- Що говорить відмова Вбивцебота багато спілкуватися з людьми про його сприйняття себе? Як це відображає його уявлення про ідентичність?
- Вбивцебот проводить багато часу, переглядаючи медіа: серіали, драми. Як ви думаєте, чому саме медіа стали для нього способом самовираження чи втечі? Чи можемо ми провести паралелі з тим, як ми самі використовуємо медіа для самоідентифікації?
- Чи вважаєте ви Вбивцебота «особистістю»? Де, на вашу думку, проходить межа між машиною/штучним інтелектом і людиною/особистістю?
- Як ви ставитеся до теми свободи в контексті штучного інтелекту та автономії? Що означає для Вбивцебота свобода, якщо він створений корпорацією? Як це впливає на питання відповідальності, власності та програмування?
- Світ книги — майбутнє, де корпорації контролюють більшість просторів (експедиції, сайти, контрактних працівників). Чи не нагадує це сучасність? Чи є моменти, які здалися вам дуже правдоподібними або занадто перебільшеними?
- Як вам поєднання технологій, космосу, робототехніки із внутрішнім, особистим оповіданням від першої особи? Чи вистачило вам опису світобудови, чи хотілося б більше деталей?
- Якщо порівнювати Вбивцебота з іншими образами ШІ з кіно або літератури, то що, як ви вважаєте, відрізняє його? Чи є щось нове, що пропонує Веллс?
- Розповідь ведеться майже суто від внутрішнього монологу Вбивцебота. Чи був його «голос» для вас цікавим і живим? Чи іноді дратував та здавався несправжнім?
- У книзі немає класичної романтичної лінії. Як це вплинуло на ваше сприйняття персонажів та історії загалом? Легше або важче зануритися в сюжет без цього компонента?
- Наскільки Вбивцеботові вдалося зберегти себе — свою ідентичність, цінності — попри те, що ним володіла корпорація? Чи можна вважати його шлях успіхом, чи він — компроміс?
