Я — безодня
Книга «Я — безодня» — це психологічний трилер італійського автора Донато Каррізі. Напружений сюжет занурює в історію життя нікому невідомого й, здавалось би, непримітного чоловіка — Збирача сміття. Про нього ніхто не пам’ятає й ніде його не чекають. Кожного ранку він прибирає те, що зі своїх помешкань викидають люди. Це брехливі створіння, зате їхні відходи проявляють усю правду, яку й дізнається Збирач. Головний герой впевнений, що є невидимкою. Одне знайомство змінить його життя назавжди.
Роман, саспенс якого гіпнотизує
У романі «Я — безодня» Донато Каррізі зачіпає з перших сторінок читача таємницею, яка триматиме в напрузі до самого фіналу. таємниці, який зачіпає читача з перших сторінок. Про Збирача розповідається маленькими штрихами, вміло розкиданими по тексту. Він народився помилково й був викинутий, як сміття. Це й визначило долю чоловіка.
Поступово самотню рутину Збирача наповнюють скелети чужих шаф (або ж правильніше сказати сміттєвих баків) й загадкові інші герої, як от тринадцятирічна дівчина з фіолетовим чубом чи полювальниця на мух. Весь цей маленький світ, що обертається навколо озера Комо, занурює у вальс подій і спогадів, що можуть здаватися тривіальними, але врешті складуть велику картину, якої ви не очікуєте. Цей автор майстерно вибудовує історію навколо трьох дійсно чудернацьких героїв, не втрачаючи темпу й зберігаючи моторошну атмосферу. Їхні долі визначаться саме там, біля озера, яке поховало в собі чужі таємниці й спогади. Зазираючи в темряву трійця не помітить — безодня сама вдивляється в них.
Моторошна глибина занурення в людську сутність
Найстрашніші трилери пишуть не про криваві вбивства чи маніяків. Жахає більше якісний психологічний трилер, автор якого створює справді особливих і глибоких героїв. Каррізі говорить про вічні філософські питання: добро й зло, запрограмованість людських вчинків, темну сторону кожного, компроміси з собою і ще багато того, що турбує вас.
«Ця книга робить боляче з самих перших сторінок. Вона про те, до чого можуть призвести дитячі травми. Про справжнього ЧУДОВИСЬКА, якого таким зробила його власна матір і байдуже оточення. Це психологічний трилер, який мені, як мамі, було страшніше і важче читати, ніж звичні трилери, де багато вбивств, крові та жорстокості. І хоча вбивцю ми знаємо прям з самого початку, від цього інтриги та таємниць в книзі аж ніяк не стало меньше. А в кінці в мене взагалі стався вибух мозку. На цей раз Каррізі перевершив себе». — з відгуку авторки інстаграм-блогу kseniia_reads
