Я — Малала. Історія незламної боротьби за право на освіту
Доля жінки в Пакистані визначена наперед: бути покірною дружиною, догоджати чоловікові й виховувати дітей. Але 1997 року народилася «інакша» дівчинка. Вона хотіла ходити в школу, носити яскравий одяг і не ховати обличчя. В цей час владу в її рідних краях, в долині Сват, захопив «Талібан». За найменшу провину перед «законом» терористи карали людей побоями і навіть смертю. Героїня і авторка цієї книжки розуміла важливість освіти і боронила права жінок, за що й отримала кулю в голову... Її звуть Малала. І це тільки початок її історії...
Для кого книжка
Для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, освітою та світом, який нас оточує.
Чому ця книжка
Простою і зрозумілою мовою Юсуфзай розповідає про те, як таліби захоплювали її рідну долину Сват в Пакистані, встановлювали там свої порядки, забороняли дівчаткам здобувати освіту і як її родина намагалася боротися з цим усіма доступними їй способами.
Історія Малали доводить нам, що навіть одна людина здатна змінити світ.
Про автора
Малала Юсуфзай — пакистанська правозахисниця, яка бореться за право всіх жінок на освіту. Діяльність Малали викликала незадоволення бойовиків руху «Талібан», 9 жовтня 2012 року в неї стріляли та важко поранили. В сімнадцять років Малала Юсуфзай отримала Нобелівську премію миру, ставши наймолодшою лауреаткою в історії нагороди.
Відгуки
«Це книжка про дівчинку, достатньо сміливу, щоб, попри всі загрози для життя, прагнути освіти. Чудова розповідь від першої особи про цінність знання і бажання пізнавати світ, про життя — родинне, політичне, суспільне — на тлі прекрасних пакистанських краєвидів. Вона допоможе глибше зрозуміти світ, що нас оточує, його виклики, його рани і його надію». — Олеся Островська-Люта, генеральний директор «Мистецького Арсеналу»
«Свого часу мене вразила історія Мухтар Май — пакистанської правозахисниці, яка пережила сексуальне насильство, не здалася долі і перетворилася із занапащеної дівчини на поборницю прав жінок. Малала Юсуфзай на п’ятнадцять років молодша. Можливо, її тексти — результат правозахисної і просвітницької роботи багатьох попередниць. За кожною із нас стоять покоління старших сестер, матерів і бабусь. Почуймо ці голоси». — Ірина Славінська, журналістка «Громадського радіо»
