Як бути консерватором

Часи кардинальних змін і фінансових криз у країнах Заходу, занепад мультикультуралізму і глобалізації, спалахи сліпої паніки у питаннях зміни клімату, деградація освітніх систем і моралі, — все це сприяє зростанню впливу популістів, радикальних течій і рухів. У книзі "Як стати консерватором" Роджер Скрутон аналізує ключові аспекти сучасної політики та культури, аби переконливо довести, чому консервативні цінності та сталі соціальні інститути пріоритетніші за швидкі ідеологічні трансформації. 

Підкреслюючи важливість таких структур, як сім’я, нація, держава та релігія, автор пропонує обережний і зважений підхід до їх реформування, закликає до збереження досягнень минулих поколінь, розповідає про шляхи розбудови справедливого та стабільного суспільства. Ця книга є ґрунтовним оглядовим майданчиком на головні напрями політичної філософії та основні сучасні ідеології. Вона передусім про цінності та світогляд справжнього консерватора XXI століття.

Про автора

Роджер Скрутон — британський філософ і письменник. Член Британської академії, член кореспондент французької Академії моральних і політичних наук. Автор понад 50 книжок із філософії, мистецтва, музики, політики, літератури, культури, сексуальності та релігії. Дописувач Times, Spectator і New Statesman.

Цитати

Консерватизм починається з відчуття, яке з легкістю поділяють усі зрілі люди: відчуття того, що хороше легко зруйнувати, але важко створити. Це особливо справедливо щодо тих благ, які даються нам як колективні активи: мир, свобода, закон, ввічливість, громадський дух, безпека власності й родинного життя — усе, в чому ми залежимо від співпраці з іншими, не маючи засобів здобути це осібно.

Хоч би якими були наші релігія й особисті переконання, ми є колективними спадкоємцями бездоганних і рідкісних речей, і в політичному житті для нас має бути одна головна мета: міцно втримувати ці речі, щоб передати їх нашим дітям.

Вільна економіка — це така економіка, якою керують вільні істоти. А вільні істоти — це ще й істоти відповідальні. Економічні взаємодії в режимі приватної власності залежать не лише від того, щоб відрізняти моє від вашого, а ще й від того, щоб пов’язувати мене з вами. Без підзвітності нікому не можна довіряти, а без довіри не виникло б тих чеснот, які приписують вільній економіці. Кожна ринкова транзакція потребує часу, і в проміжку часу між її початком і завершенням ситуацію на місці втримує лише довіра, а не право власності.

Зважаючи на те, що спадок Європи світові полягав у двох великих благах — християнстві й демократії, — недивно, що ЄС більше не має підтримки європейців, навіть якщо він створив мережу клієнтів, на підтримку яких завжди може покладатися.