Занадто гучна самотність

Тридцять п’ять років Гантя працює в пункті збору старого паперу. Кожного вечора рятує зі щелеп свого гідравлічного преса книги, несе їх додому і наповнює ними свій будинок. За ці тридцять п’ять років він наносив дві тонни книг і мимохіть здобув освіту, тож вже й не знає, які думки його власні, а які він запозичив у Лао-цзи чи Канта, Шопенгауера чи Геґеля.

«Занадто гучна самотність» — найвідоміший роман класика чеської літератури Богуміла Грабала, лірична історія, у якій поєднались захоплення філософією і досвід роботи в пункті прийому макулатури, оповідач-за-кухлем-пива й подорожі Прагою, любов до людей і безмежна віддаленість від них, легкість і нестерпність буття.

Богуміл Грабал — чеський письменник-прозаїк, поет, номінант Нобелівської премії 1994 року і лауреат «Оскара» за сценарій до фільму 1967 року «Потяги спеціального призначення». Автор збірки оповідань «Вар’яти», романів «Я обслуговував англійського короля», «Занадто гучна самотність» та ін.

Богуміл Грабал — визнаний класик чеської літератури, другий за кількість перекладів (після Ярослава Гашека) на інші мови з-поміж чеських авторів.  Недаремно Мілан Кундера якось сказав, що про двадцяте століття колись будуть говорити не як про часи комуністичного минулого Чехословаччини, не як про Празьку весну 1968 року, а як про часи, коли жив і творив Грабал.