Заводний апельсин
Провокаційний роман про вибір, контроль і свободу
- Серія художньої літератури «КУЛЬТREAD»
- В 1971 році за романом Стенлі Кубрик зняв фільм, який став одним з найскандальніших в історії кіно та був забороненим у декількох країнах
- У книзі є згадки росіян
У світі далекого майбутнього підлітки шукають сенс життя у насильстві, а дорослі - у контролі за будь-яку ціну. Символом бунту стає жорстокий, харизматичний, зухвалий Алекс - хлопець, який обожнює класичну музику, молоко з наркотиками і нічні рейди зі своєю бандою. Він не знає жалю, бо для нього справжня влада - це агресія. Але держава вирішує "виправити" його. Лікування обіцяє позбавити Алекса схильності до насильства - раз і назавжди.
«Блискучий роман… Жорстока сатира про викривлення в індивідуальній та колективній свідомості»,
— New York Times
Книга «Заводний апельсин» — це культовий роман від класика сучасної англійської літератури Ентоні Берджесса. У центрі твору, що за своїм жанровим спрямуванням є інтелектуально-провокативною антиутопією, постає парубок Алекс — лідер жорстокої підліткової банди. Цей хлопець гадав, нібито його брудні, безжальні діяння залишаться безкарними, але все змінилося після однієї невдалої «місії». Алекс опинився за ґратами, і тепер на нього чекає експериментальна примусова терапія для виправлення злочинців. За новаторською програмою пенітенціарної системи юнак мусить витримати тортури заради суспільного блага. Так він має стати вільним від демонічної злоби та врешті усвідомити свою відповідальність за скоєні вчинки…
Крізь історію письменник рефлексує про етичну ціну безпеки й спонукає читачів до пошуку відповіді на складне питання — чи є «добро» моральним, якщо людину позбавлено вибору?
- Рейтинг 4 на Goodreads із понад 758,1 тис. оцінок.
- Рейтинг 4,4 на Amazon із понад 10,5 тис. оцінок.
- За мотивами роману існує екранізація. Фільм «Механічний апельсин» від американського режисера Стенлі Кубрика має рейтинг 8,2 на IMDb.
- Одразу після публікації книга A Clockwork Orange викликала потужний культурний резонанс і стала предметом бурхливих дискусій про цензуру та відповідальність митця.
Детальне зображення насильства у провокативній історії
Роман «Заводний апельсин» Ентоні Берджесс починає з опису «звитяг» головного героя та його трьох поплічників. Ці аморальні, жорстокі хлопці живуть у не менш безжальному світі, де люди вже й не пам'ятають, коли востаннє стикалися з таким мінливим явищем як добро. В утопічній Англії немає місця для вразливих — тих, хто проявляє емпатію, взаєморозуміння та надає підтримку іншим. Алекс і його посіпаки суворо карають таких «відчайдухів», і роблять це з особливим задоволенням. Парубки, що мають психопатичні нахили, навіть не відчувають жалю до своїх жертв. Вони грабують, б'ють, ґвалтують і вбивають, адже їм просто нудно…
Алекс та інші члени підліткової банди планують пограбування. Їхня ціль — беззахисна заможна панянка, яка неодмінно шкодуватиме, якщо зіпсує хлопцям чергову забавку. Утім, жалкувати доведеться саме ватажку угруповання. Операція з пограбування закінчується прибуттям поліціянтів і засудженням Алекса до тюремного ув'язнення. Так переривається серія шокуючих злочинів, і починається новий розділ у житті парубка — «Спокута».
Філософсько-психологічна проза про природу добра
В історії Ентоні Берджесс порушує безліч важливих, гострих тем, але робить фокус на питанні моралі та свободи волі. Письменник глибоко осмислює злочини ватажка банди, який надто пізно потрапив до в'язниці, зруйнувавши власними жорстокими діяннями не одне життя. У розрізі інтерпретації концептів філософії та психології автор рефлексує про можливість зародження доброти в злочинці. В образі штучного «налаштування» живої істоти як механізму, що його втілює Алекс як учасник програми експериментальної примусової терапії, Ентоні Берджесс говорить про сутність людяності. А крізь зображення страждань парубка через катування автор розмірковує, чи мета виправдовує засоби.
Ілюзія рівноваги: моральність і жорстокість (анти)героя
Алекс є безжальною людиною, та йому під силу сягати краси високого — мистецтва філософії та музики, — що істотно суперечить словесності персонажа. Злодій повсякчас використовує надсат, видуманий сленг, у своєму лексиконі, але водночас він здатний мислити абстрактно. Химерний дисонанс також відбивається у внутрішньому світі Алекса — так постає складний навіть не за своєю багатошаровістю, а за ідейним наповненням роман. Радимо купити «Заводний апельсин», щоб ознайомитись з унікальним зразком глибокої інтелектуальної прози.
«Алекс — головний герой, який одночасно викликає і огиду, і співчуття. (...) В його особистості вражає глибока протилежність: в темряві світу він знаходить музику як віддушину, продовжуючи творити зло. Цей складний контраст — одне з найпотужніших вражень, яке залишає роман»,
— із відгуку авторки інстаграм-блоґу break_with_hemingway
