Авторка українського нонфікшну про Таро Аліна Шубська — написання книжки та карʼєра тарологині

3 міс. тому
|
Категорія
Авторка українського нонфікшну про Таро Аліна Шубська — написання книжки та карʼєра тарологині - Vivat

Розповідь Аліни Шубської записала редакторка блогу Vivat Катерина Булаєва

 

«Таро від першої особи. 78 добрих передвісників» — це перша українська книжка про Таро. Її авторка Аліна Шубська — практикуюча тарологиня, а ще блогерка та авторка власного курсу з Таро.

У межах туру для презентації своєї книги письменниця побувала в кількох містах України, розповідаючи на подіях багато цікавого про саму книжку та професію таролога, зокрема. Одну з цих презентацій відвідала редакторка блогу Vivat — так і зʼявилася ця стаття. Тепер ви також можете дізнатися: як реалізовували ідею написати нонфікшн для тарологів-початківців, що хвилювало авторку перед публікацією книги, як сама Аліна Шубська стала тарологинею та який вигляд має повсякденне життя таролога.

Читайте розповідь пані Аліни далі. Обіцяємо, буде дуже цікаво 🙂

На фото письменниця, тарологиня Аліна Шубська

Історія написання книжки «Таро від першої особи»

Я завжди мріяла написати книгу, але думала, я напишу щось художнє. І в цих мріях вже доходило до Пулітцерівської премії і так далі. І вони ж, ці мрії, мене опускали на землю — коли там щось писати.

Але я досить відома блогерка у фейсбуці, пишу про свій досвід. Змінила дуже багато робіт: була таксисткою, піцайолою, офіціанткою, піарницею, журналісткою — і на мене підписувалися люди, яким було цікаво читати ті «побрехеньки» про мої дивні професії.

Коли я стала тарологинею, то всі дещо дивно це сприйняли — зараз модно бути дуже раціональними. Але я боролася за право бути тарологинею. Навіть на обкладинці моєї книжки вказано, що всі податки сплачено. Я ФОП 96.09 — «Астрологія і спіритизм». Якщо хтось скаже, що я шахрайка, я так і відповім: «Так, тут так і написано — шахрайка, податки сплачую». Я розповідала і про це — писала багато в своїх соцмережах.

І ось якось якось пише мені редакторка Vivat: «А може, ви хочете книгу написати?» Я думаю: «Що значить, „Може я хочу книгу написати“?!» Та я там бігала по стелі, кричала — так раділа.

Вона написала приблизно о дев’ятій вечора, а я відповіла. Аж ось вже сьома ранку була, а я до цього часу, поки вона відписувала мені, вже засумнівалася — «то вона щось собі придумала, а тепер передумала». Пишу: «Ви передумали?» Вона, певно, ледь прокинулася тоді, але каже: «Ні, не передумала». Тоді зустрілися з редакційною колегією в по зуму. І мені ця історія дуже сподобалась: співпрацювати з цими людьми і написати не художню книгу, а нонфікшн, по суті. Я ж мріяла про книгу, хай буде книга.

У мене також вже був власний курс по Таро. На його основі будувала і книжку. Як пояснити карти? Як увійти в тусовку тарологів? Як все це зрозуміти? І додала своїх історій з практики, історій колег, коментарів моїх клієнтів.

Я писала цю книгу в дуже важкий період життя, якраз розлучалася. Усі питали: «Як ти змогла написати книгу?» А вона мене навпаки врятувала, можна сказати. Я туди йшла з головою. І от саме задоволення від життя я черпала від написання.

І дуже багато хто каже, що вона читається досить легко — за одну ніч можна прочитати. Вона така з гумором — мені дуже цього не вистачало в житті тоді і я вклала це в книгу, надихалася цим.

А тоді здала рукопис, ми стали обирати обкладинку, дату виходу — це вже мрія стала реальністю. На жаль, навесні у друкарню Vivat влучила ракета. Ми не змогли брати участь з цією книгою в Книжковому Арсеналі, але там були представлені книги, які обгоріли. Це такий був дуже потужний меседж — прям пахло цим горілим. Це було дуже сильно.

Та життя триває попри все. І мрії справджуються. Тепер я у книжковому турі. Мені друзі кажуть «Ти взагалі розумієш, що ти в турі зі своєю книгою?». А я досі не вірю.

Страхи авторки щодо видання книжки

Щодо виходу книги у мене було два страхи.

Перший страх це те, що всю мою професійну діяльність мене переслідує: що будуть казати «ти шахрайка, ти маніпуляторка, ти використовуєш якісь сумнівні практики» або «ти грішниця, тебе Бог покарає».

Я так часто чула, що я грішниця, що я собі набила, тату «гріх» вже. Тож страх був, але я це досить нормально переношу, вже звикла і броня наросла.

А другий страх був, що професіонали в Таро прочитають і скажуть: «Боже, яка маячня. Заберіть у неї всі її 40 колод Таро і не підпускайте її до цього». Але всі, кого я знаю з галузі езотерики, кажуть хороші слова. На презентації в Харкові була дівчина, яка практикує давно і теж навчає, то теж ділилася, що їм дуже подобається книжка.

Я ще боялася, що вона взагалі не буде продаватися. Але нещодавно йшла повз книгарню в Тернополі, а вона стоїть на вітрині. Я заходжу і кажу: «А ви знаєте, що це моя книга?» А мені: «О! А ви знаєте, що це лідер продажів?» І мені так приємно стало, я їм всім підписала примірники.

Як Аліна Шубська стала тарологинею

На фото Аліна Шубська

Я собі десь побачила в якомусь магазині типу «Аврори» (тоді ще «Аврори» не було, але щось таке як «Все по 10 гривень») колоду класичну Вейта-Сміт чи Райдера–Вейта, як її помилково називають. І я собі купила, думаю: «О клас, буду всім гадати, всім все буду розповідати…» Відкрила цю маленьку біленьку книжечку, яка там була і нічого не зрозуміла: передивилася їх, дуже гарні картинки, але нічого не ясно. І закинула.

Потім мені подруга подарувала книгу Марі Кондо про магію мінімалізму. Я дуже люблю захламитися, накупити всякого, книжок наприклад — як і ми всі, напевне. Й от там, в цій книжці, було розказано, що прибирати це дуже добре, звичайно, але ви візьміть, зберіть всі речі і ті, якими ви не користувалися більше півроку, сміливо викидайте чи продавайте. Я зібрала й дійсно: помітила, що мені багато що з тих речей вже не потрібно.

І тут я натрапила на колоду Таро, якою на той час не користувалася вже три роки. Я тоді така була заряджена на те прибирання: «Все, в мене тепер буде чисто, як в аптеці». Але колоду мені стало шкода, тому що там такі симпатичні картинки. Що ж вони значать? Хтось же вміє це робити?

Тоді я думаю: «Ну добре, мені треба тоді книги, щоб розібратися в цьому всьому». Мій мотлох тоді купляти ніхто не хотів, то грошей особливо не було — я пішла на OLX.

До речі, не дуже багато в нас було тоді книг про Таро в офіційних магазинах. Тож моя «Таро від першої особи» — це перша українська книга про Таро. Є перекладені, а моя перша українська. Це для мене як таролога — мед на серце.

От я бачу тут якийсь підручник за 200 гривень, а там якісь за 50 гривень — накупила просто купу цих підручників. Нагадаю, що все починалося з розхламлення, а в результаті дім став заставлений цими книжками. Але коли я почала читати, то пошкодувала, що ту колоду не викинула, тому що я взагалі нічого не могла зрозуміти. Такі терміни, що мені було дуже важко. Навіть прочитала книгу, яку Вейд написав для своєї колоди, «Ілюстрований ключ до Таро» — і теж нічого не зрозуміла.

Я знову впала у відчай, але вирішила перечитати всі книги і кілька поспіль мені трапилися, які були вже легкі, пояснювали основи: як почати, як розуміти карти, основні значення карт, а потім вже накручувалися ці всі суперзнання. Тоді, розібравшись в основах, я знов перечитала ті попередні книги, і вони стали зрозуміліші. І от коли я прочитала десятки тих книг, зрозуміла, з чого починати, що треба робити.

Потім я подумала, адже дуже багато людей таких, як я, які бояться, не підходять до Таро, тому що дуже складно одразу розібратися в цій системі. Я от те, як я робила це для себе, додумувалась, з чого я почати, я перетворила на схему і зробила курс, який і запустила.

Моя головна мета була, щоб люди перестали боятися Таро, як якоїсь грішної штуки, і перестали думати, що це для якихось обдарованих там чи тих, кого якась відьма покусала. Тому що це для всіх. І справді, моїм курсом дуже багато людей зацікавилося.

Тепер і в книжці, і на курсі в мене є розділ і лекція про те, як обрати колоду Таро. Це другий розділ і я б рекомендувала спочатку прочитати його, а потім купувати колоду, тому що там буквально про все — як визначитися і які є типи карт.

Але я вважаю, що все одно ваша колода, має вас покликати, тому раджу, якщо є можливість, піти в якійсь магазин, де є багато Таро.

Як Таро стали професією

Коли я вже опанувала Таро, стала потроху розкладати друзям.

Я і в книжці про це писала, і читала в своїх підручниках раніше та й самостійно дійшла до того, що розклад обов’язково має бути чимось сплачений. У мене в практиці досі: відповідь на на одне запитання — за будь-який донат, можна хоч гривню.

Так само, за донат, я почала робити розклади подругам. Подруги розповіли іншим подругам, ті — своїм чоловікам, а ті — ще комусь. І потроху потроху саме Таро стали мені приносити гроші.

Тоді почався ковід, і я лишилась без заробітку. У мене було до восьми робіт: я і копірайтера, і вела соцмережі, і таксувала (працювала в убері і про мене навіть колись статтю написали — «Убер-женщіна»). А тоді стали або прикривалися проекти, або затримувати зарплату. А мені треба за щось їсти, за щось котів годувати і за квартиру сплачувати. І якраз ці гроші, щоб поїсти та котів годувати, мені приносила Таро.

І я подумала: навіщо мені залишатися на проектах, які хочуть, щоб я почекала з грошима, але продовжувала на них працювати, витрачати свою енергію та ресурс, якщо мені все покривають гроші, які я отримую з Таро.

Я відкрила ФОП, зробила цінник невисокий, оголошення. Мені допомогло те, що я блогерка. Половина одразу відписалися, а інша половина стали ходити до мене. І от потім я зробила курс і все — офіційно працюю тарологом.

Ще я проводжу трансформаційні ігри «Ліла» і хочу навчатися на психотерапевта. Мені дуже подобається допомагати людям, за допомогою Таро і «Ліли» я це роблю, але не всі вірять в езотерику, то я стану психотерапевтом, щоб наздогнати і допомогти тим, хто не вірить.

Робота таролога — який вигляд має процес

На фото Аліна Шубська на майстер-класі у київському відьма-барі «Лиса Гора»

Для таролога дуже важливо починати роботу у спокійному стані, тому що знову ж таки, карти можуть зчитати стан, і це непрофесійно, якщо ти не настроєний, якщо ти злий, якщо ти дуже веселий чи дуже закоханий. Треба абстрагуватися, заземлитися. А якщо не можеш, краще відкласти — це вже буде професійно та чесно по відношенню до клієнтів.

Щоб налаштуватися, можна прийняти душ, випити якогось смачного чаю. У всіх є свої ритуали. Наприклад, у мене це зварити зеленого чаю, постелити скатертину, очистити скатертину від шерсті котів (сміється). Я ще розкладаю камінці. Можна перебрати колоду і подивитися картинки. Можна сконцентруватися на запитанні. Якщо це онлайн-розклад, я часто беру колоду і до телефону прикладаю: «Тепер ти зрозуміла, який саме розклад і які саме питання? Це від Юлі, яка на аватарці». І зачитую ці питання. Або мисленнєво, або в голос.

З проголошенням цього запиту входиш в якийсь напівтранс, дуже сильно заспокоюєшся — я почуваюся, ніби світу немає, я повністю сконцентрована на тут і зараз. Тоді я починаю викладати. Не знаю, чи через це в мене якесь підключення до потоку, чи в мене від народження якась антена.

Але я думаю, що всі ми, якщо маємо свої власні ритуали, які нам подобаються, які нас заспокоюють, то всі ми можемо підключитися до потоку, який насправді можна науково пояснити. У нас є інтелект, в нас є досвід — це колективне несвідоме.

Та зазвичай я у всіх свій метод гадання. У мене це так, що я надаю кожному аркані якогось архетипічні значення. У книжці «Таро від першої особи. 78 добрих передвісників» про такий метод і написано. І коли я бачу три карти, це якась історія, яка об’єднує ці три архетипи. Накладається на запит і я бачу продовження цієї історії.

Чи радить тарологиня ворожити собі

В принципі собі можна розкладати, звісно, але особисто я вважаю, що Таро це зокрема робота з підсвідомим, тобто якісь образи, які нам показує Таро. Це як оті метафоричні карти, вони працюють з підсвідомістю і витискають з неї те, що ми і так знаємо, але ховаємо.

Якщо ми гадаємо самі собі, то ми не будемо нічого витискати з підсвідомості, бо ж ми туди все це заховали і недарма це робили. Коли в нас є таролог, то він як модератор, як психотерапевт допомагає це витягати. А сам собі ти можеш накрутити все, що хочеш, підігнати під бажане.

Особливо, якщо це про кохання або про якісь свої страхи. А нам треба не так, як хочеться, а як каже Таро. Навіть якщо це щось не дуже приємне. Якщо людина достатньо чесна з собою, то можна розкладати, але такого небагато. У кожного з нас є підсвідомість, і в кожного з нас є те, в чому ми собі брешемо.

Можна перевірити, якщо ви в комʼюніті тарологів: спочатку собі розкласти, в голові тримати, що воно може значити, а потім спитати колег — перевірити чи збігається.

У мене є кілька тарологів і всі мої випускники, мої колишні студенти. Для мене це найкращий доказ самій собі, що мій курс класний і моя книга класна, тому що я абсолютно довіряю людям, які пройшли мій курс, готова платити гроші і звертатися у критичних ситуаціях.

 

І справді цікаво, чи не так? А хочете дізнатися більше про тарологію? Чи може ви вже думали купити собі колоду Таро? Якщо так, то може, ця стаття ваш знак? До речі, книгу «Таро від першої особи. 78 добрих передвісників» можна замовити в інтернет-книгарні Vivat 😉

 

Схожі статті