Grimdark — жанр, естетика, книги
Авторка тексту: Ольга Боднар
Історії, у яких на головну сцену виходять антигерої, що не бажають нікого рятувати, де правда — лише питання інтерпретації, а добро і зло розчиняються у сірій імлі. Світи, де зрада — просто одна зі стратегій поведінки, насильство стало буденністю, а надія — рідкісною розкішшю. Ласкаво просимо до похмурого Grimdark. Цей умовний літературний жанр надихнув авторів фантастики відмовитися від героїчних персонажів у блискучих обладунках. Натомість вони почали писати про жорстокі війни, політичні інтриги, не цураючись деталізованих описів, крові, поту й бруду.
Сьогодні детальніше розповідаємо про те, як виник і розвивається ґримдарк, а також про те, які книги прочитати для знайомства з жанром.
Походження терміну Grimdark
Вплинула на появу терміну ґримдарк Warhammer 40 000 — одна з культових настільних ігор, слоган якої звучав наступним чином:
In the grim darkness of the far future, there is only war. («У похмурій темряві далекого майбутнього є лише війна»).
Ця фраза добре визначає рамки жанру, який характеризується жорстоким і реалістичним підходом до фантастичних сюжетів у книгах, мальописах, кіно та комп’ютерних іграх.
Основні риси ґримдарку
Як жанр ґримдарк має кілька ключових особливостей, які відрізняють його від інших похмурих напрямків:
🎲 Відсутній чіткий поділ на добро і зло. Персонажів краще назвати антигероями, які діють у власних інтересах. Їхні вчинки жорстокі й аморальні. Вони ухвалюють рішення, керуючись цинізмом або бажанням вижити, а не шляхетними ідеалами. Тут немає «правильного вибору», все вирішують обставини — будь-який варіант може мати жахливі наслідки. Лиходії навіть можуть бути виправданими залежно від обставин.
🎲 Похмурий, реалістичний світ. Бруд, бідність, хвороби є нормою. Естетика Grimdark насичена темними кольорами: зручними декораціями для авторів тут виступає епоха Середньовіччя, але без традиційного героїчного пафосу, лицарських кодексів, барвистих кольорів і красивих місць.
🎲 Деспотичні правителі й байдужі божества. Влада зазвичай належить тиранам, імператорам чи корумпованим правителям. Представники релігійної спільноти — аморальні, богів не цікавлять людські проблеми. Віра в богів або моральні ідеали часто висміюється або показується як марна.
🎲 Тут практикують темну магію. Добродушних чарівників на зразок Ґандальфа не зустрінеш. Якщо у сюжеті є маги, вони надають перевагу жорстоким ритуалам задля досягнення своєї мети, не зважаючи на ціну, яку доведеться сплатити.
🎲 Автор безжальний до персонажів. Ніхто не застрахований від смерті, зради чи болючих втрат. Перемагає не доброчесний лицар, а той, хто хитріший, підступніший або просто сильніший.
🎲 Насильство та жорстокість темного світу. Бої часто зображуються реалістично і жорстоко, без романтизації війни. Присутні детальні описи насильства — розчленування, тортури, психологічний терор. Персонажі страждають фізично і морально, але їхня смерть далеко не завжди героїчна.
🎲 Цинізм і відсутність героїчного пафосу. Тут немає обраних рятівників світу — якщо герой комусь допомагає, це, найвірогідніше, у власних інтересах.
🎲 Політичний підтекст. У книгах жанру багато політичних інтриг, змов проти прогнилої влади, боротьби за керівні посади, корупції тощо. Теми зради, влади і людської жорстокості — ключові в сюжетах.
🎲 Характерна мова та стиль написання. Автори використовують грубий, відвертий стиль, присутня лайка, чорний гумор. Немає довгих пишномовних описів — текст динамічний, часто жорсткий і прямолінійний.
🎲 Фінал не тішить. Навіть якщо головний герой залишиться живим, його шлях зазвичай закінчується трагічно, він може почуватися зламаним. Нерідко персонажам доводиться змінювати свої принципи під тиском обставин, що робить їх ще більш зломленими. А перемога над ворогом може призвести до хаосу або приходу до влади нового тирана. Кінець історії просякнутий песимізмом, але читачі однаково шукають все нові й нові сюжети цього напрямку. Про те, чому люди люблять занурюватися у темряву, цікаво поміркувати й зробити свої припущення.
Витоки та розвиток жанру
Класичне фентезі, що сформувалося та розвинулося завдяки професору Толкіну, давало надію на краще. Могутні ельфи були на боці добра, чарівники разом з іншими расами перемагали темряву, не бракувало мудрих правителів. Але оскільки гірка реальність ніколи не була чорно-білою — в історії вистачало зрад, жорстокості та численних руйнацій — це не могло не відображатися у культурі.
До прикладу, первісні версії класичних казок мають моторошніший вигляд, ніж їхні пізніші адаптації. Міфи різних народів світу також мають доволі жорстокі сюжети, особливо коли фахівці починають аналізувати їх глибше. У цьому плані ґримдарк ближчий до них, ніж до традиційного високого фентезі. Він не романтизує лицарство, не ідеалізує боротьбу добра зі злом. Навпаки — тут немає абсолютного зла чи чистого добра, лише безжальний світ, у якому виживають найсильніші, найхитріші або просто найжорстокіші.
Автори класичного фентезі обіцяли читачам, що добро завжди перемагає. Письменники, що творять ґримдарк, почали запитувати «А що, як ні?» і фантазувати на цю тему. Тому їхні герої частіше рубають голови, ніж допомагають знедоленим.
У творах ґримдарку панує атмосфера неспокою та безнадії, персонажі зазвичай жорстокі, не чули про моральні принципи й переслідують винятково власні цілі. Вони нігілісти, що не зважають на жодні умовності, керуються сірою мораллю. Чіткого поділу на героїв та лиходіїв немає. Такий світ рідко змінюється на краще, й на всіх чекає невеселий фінал.
⚔️Перші твори, що сформували цей жанр у фантастичній літературі, з’явилися ще у минулому столітті. Це були насамперед романи Майкла Муркока з циклу про Елріка з Мельнібоне (перший вийшов 1961 року). Його головний герой — не благородний рятівник світу, а трагічний персонаж, що балансує між хаосом і порядком. Часом власні рішення не приносять герою нічого крім усвідомлення марності життя.
⚔️У 1984 році вийшла перша книжка циклу «Чорна рота», завдяки якій «батьком» жанру ґримдарк став Ґлен Кук. Це одна з найвідоміших робіт американського письменника, серія користується повагою серед військових.
⚔️На розвиток ґримдарку вплинув один з найпопулярніших світових манґа-серіалів для дорослих — «Берсерк» Міури Кентаро, серіалізований Hakusensha від 1989 року. Серія розповідає історію найманця Ґатса або, як його називали пізніше, Чорного мечника.
Ґатс. Манґа «Берсерк» авторства Міури Кентаро
Йдеться про життя головного героя з найманцями «Банди Яструба», підступну зраду, а пізніше — конфронтацію з колишнім командиром Ґриффітом, очільником цієї ватаги. Ґатс йде шляхом помсти, але водночас змушений захищати людей, які йому близькі.
⚔️А «Пісня льоду й полум’я» Джорджа Мартіна (перші книги цієї серії почали виходити у 90-х роках) стала одним з найпопулярніших циклів фентезі, що ставився на противагу толкінівським сюжетам. Світ Мартіна жорстокий, політика домінує над ідеалами, а герої вмирають раптово. Пізніше книги отримали нову хвилю популярності завдяки серіальній адаптації.
⚔️Жанр продовжував розвиватися у 2000-х, цьому спряла серія Джо Аберкромбі «Перший закон» (перша книга вийшла 2006 року). Вона вважається однією з основних серій напрямку ґримдарк. Тут автор не жаліє нікого, світ вражає цинізмом, антигероями, які часто не кращі за лиходіїв. Розповідь ведеться від кількох персонажів, що живуть у різних частинах світу.
⚔️Підштовхнув жанр у ще більш жорстку й аморальну площину роман Марка Лоуренса Prince of thorns, він вийшов у 2011 році. Це перша книга серії The Broken Empire, розповідає про тринадцятирічного жорстокого принца Йорґа. Колись він був улюбленим сином королеви, а тепер очолює банду мерзотників і вбив за своє коротке життя більше людей, ніж досвідчені вояки королівства. Хлопець планує стати королем імперії, де йде постійна боротьба за владу.
⚔️Британську письменницю Анну Сміт Спарк, авторку популярної трилогії Empires of Dust й ряду інших творів, називають «королевою ґримдарку». Читачам до вподоби і темні історії автори, і її красивий стиль оповіді. У книжках трилогії четверо основних персонажів. Кожен і кожна з них грають свою роль у колись великій імперії, якій нині загрожує розпад.
Місце ґримдарку в темному фентезі
Ґримдарк часто відносять до темного фентезі. Для жанру в цілому характерні похмура атмосфера, у його книжках можуть бути присутні елементи містики й жахів, тут панує темрява й часто героям просто доводиться вибирати між більшим і меншим злом.
Твори темного фентезі, виписані в ґримдарк-атмосфері, є очевидним протиставленням класичному фентезі, де світ показаний у чорно-білих тонах, є чіткий розподіл добра й зла, а перше очікувано отримує перемогу.
Як пише у своїй статті під назвою «Чому нам подобається жорстокість фантастики ґримдарку» авторка А. Баглер: «Усі традиційні фентезійні тропи честі та благородства важливі для таких творів, як „Володар перснів“. Ґримдарк, по суті, є антитолкіністською-постмодерністською відмовою від універсальних ідей моралі, людської природи та соціального прогресу».
Елементи ґримдарку присутні в епічному фентезі, у фентезійних творах меча й магії. До прикладу, сучасні ґримдарк-романи читачі порівнюють з творами Роберта Говарда про Конана-варвара, що виходили ще у 30-х роках. У статті на Grimdarkmagazine автор називає ґримдарк новим фентезі меча й магії. В свою чергу, ґримдарк-романи також можуть містить окремі елементи горору чи містики.
Твори, що належать до жанру, отримують як схвальні, так і негативні оцінки. Зокрема, деякі читачі відзначають надмірну жорстокість, атмосферу, що призводить до повного відчаю й те, що криваві реалістичні описи часом є фасадом, який привертає увагу, коли сюжет втрачає глибину. Сучасні письменники відзначають потребу розширювати тісні рамки жанру, щоб не перетворювати сюжетні тропи на нудні кліше, закликають не позбавляти своїх персонажів надії на краще, оскільки такий хід втримує й читача за книгою.
Велика кількість фантастичних жанрів і течій викликає дискусії. Літератори сперечаються, а чи варто взагалі виділяти ґримдарк як окремий піджанр темного фентезі. Наприклад, американська письменниця-фантастка Женев’єв Валентайн у своїй статті відзначає, що хоча деякі письменники прийняли цей термін, інші вважають його «зневажливим терміном для фентезі, який руйнує тропи, несправедливо застосованим штампом».
До останніх авторка статті відносить Ричард К. Морґана, сюжети письменника переходять окреслені межі фентезі, трилеру й наукової фантастики. Проте кожна історія має свої особливості і не повинна відповідати всім критеріям, визначеним читачами наперед. Оскільки сучасні автори намагаються розширити свої історії, зробити їх повнішими, це сприяє появі різних термінів.
Вище ми описали чітко визначені риси ґримдарку, але його все одно можна сплутати — з ноблдарком, наприклад. Якщо під час читання відчай вас не повністю огорнув, а персонажі здаються надто приємними, є вірогідність, що ви читаєте:
- Ноблдарк (Nobledark) — напрямок темного фентезі, у якому герої виявляють стійкість та прагнення робити правильні вчинки навіть попри те, що живуть у складних обставинах, за морально неоднозначних умов. Це може бути війна, світові, локальні катастрофи тощо. Але герої намагаються зробити світ кращим, готові співпрацювати з іншими людьми, не пасують навіть перед жахаючими апокаліптичними перспективами. Термін виник у спільноті на противагу ґримдарку, який зображує безвихідь і нігілізм. Історії у стилі ноблдарк акцентують увагу на тому, що навіть у найтемніших обставинах є місце для благородства та боротьби за щось світле.
- Нейтральне темне фентезі (Neutraldark) — автори цього напрямку відмовляються від чіткої дихотомії добра і зла, натомість досліджують морально неоднозначних персонажів і ставлять складні етичні питання. Тут витриманий баланс між абсолютною безнадією ґримдарку і героїзмом ноблдарку. Йдеться більше про складність людської природи. Тут фігурують персонажі, які змушені ухвалювати рішення у світі, де немає однозначно правильних чи неправильних виборів, що робить їх ближчими до реального життя.
Що прочитати українською для знайомства з жанром: 8 романів з ґримдарк-атмосферою
Пропонуємо вибрати з нашої добірки текстів у жанрі ґримдарк книги, які нікого не залишають байдужими.
📚 Серія «Чорна рота», Глен Кук
«Чорна рота» Ґлена Кука стала культовим твором, у якому не було місця пафосним ідеалізованим персонажам. Саме це, за словами Кука, і приваблювало читачів, зокрема й колишніх військових:
«Головні герої поводяться так, як на їхньому місці діяли б реальні хлопці. Це не оспівування війни; просто люди, що роблять свою роботу. Головні герої — справжні солдати. Вони зовсім не схожі на солдатів, як їх уявляють собі люди, що ніколи не служили в армії. Саме це і подобається хлопцям, що пройшли службу».
«Чорна рота» розповідає історію тривалістю в десятиліття про загін військових найманців. Перший том вже можна прочитати в українському перекладі.
📚 Цикл «Перший закон», Джо Аберкромбі
Даний цикл містить дві трилогії, три самостійних романи і кілька повістей. Події відбуваються у світі, населеному демонами й людьми. Тут точиться боротьба за владу, морально амбівалентні персонажі діють наряду зі сміливцями, чимало цікавих сюжетних поворотів. Можна почати знайомство з творами Аберкромбі з першої книги «На лезі клинка».
📚 Цикл «Оповістки з Меекханського прикордоння», Роберт М. Веґнер
Фентезійний цикл польського автора Роберт М. Веґнера «Оповістки з Меекханського прикордоння» розповідає про жителів Меекханської імперії. Книги поєднують елементи класичного фентезі та історичних романів. Світоустрій, персонажі, реалістичність оповіді — всі ці елементи подобаються читачам. Автор був нагороджений найпрестижнішими польськими преміями у галузі літератури.
📚 Серія «Банда», Ніколас Імс
«Королі жаских земель» — перша книга серії «Банда» Ніколама Імса. Розповідає про ватагу найманців і їхнього ватажка Клея Купера. Ці чоловіки були Королями Жаских Земель: вони не боялися нікого, всі боялися їх. Проте колишня слава давно минула, найманці постаріли, спилися, чи все одразу. Одного дня колишній член банди звертається по допомогу до Клея: його дочка Роуз онинилася під облогою стотисячної ворожої орди. Врятувати Роуз — нереальне завдання, але банда вирішує знову зібратися разом і згадати старі добрі дні.
📚 «Право сильного», Костянтин (Valde) Ульянов
«Право сильного» сподобається усім, хто шукає цікаві книги ґримдарк-жанру, написані українськими письменниками. Це темне фентезі, створене українським військовим, про вплив влади на людину, котра не готова її прийняти. Дійовими особами виступають дикунські клани, жителі прадавнього лісу.
📚 Серія «Макова війна», Ребекка Кван
Серія «Макова війна» — книги Grimdark-жанру від однієї з найпопулярніших сучасних письменниць, Ребекки Кван. Це трилогія, що розповідає про шлях героїні Жинь, її жорстке навчання у військовій академії, а також розвиток здібностей шаманки. Коли здається, що найстрашніші події позаду, все тільки починається. Вибухає війна і героїня розуміє, що надані їй здібності — тягар, за який ще й потрібно сплатити високу ціну.
📚«Чорний леопард, рудий вовк», Марлон Джеймс
«Чорний леопард, рудий вовк» — перша частина трилогії «Темна зірка», яку сам автор називає «африканською „Грою престолів“». Тут головним героєм виступає одноокий Слідопит, що вирушає на завдання у Африканські джунглі — знайти загубленого хлопчика.
З анотації: «Супутники Слідопита одне від одного химерніші й небезпечніші: перевертень-леопард, відьма, велетень — і кожен має свою таємницю. Слід дитини вестиме строкатий гурт напахченими палацами та непролазними болотами, людними містами й темними лісами — і на кожному кроці на них чигатимуть вороги та люті потвори. Протягом усієї подорожі Слідопит не може позбутися питання: хто ж цей загадковий хлопчик і чому стільки людей (та й чи лише людей?) не бажають, аби він знайшовся?»
📚 «Чорноязикий злодій», Крістофер Б’юлман
Наша окрема рекомендація для читачів, які хотіли б познайомитися з жанром, але шукають темне фентезі без надмірної трагічності. Пропонуємо розпочати занурення у жанр з пригод пройдисвіта Кінча На Шаннака в компанії войовничої Ґальви. Сеттинг сподобається прихильникам похмурих фентезійних історій, головні герої — розбійник та войовнича жінка, котра пережила війну з гоблінами. Вони мусять знайти спільну мову у подорожі, повній пригод. Цю історію вже можна передзамовити українською на сайті Vivat.
У своїй рецензії авторка Ванесса Армстронг називає роман Крістофера Б’юлмана «Чорноязикий злодій» «Ґримдарк-фентезі з серцем». Проте не всі читачі погоджуються з такою класифікацією, зазначаючи: персонажі тут занадто добрі й смішні, через що історію не можна остаточно віднести до напрямку ґримдарк. Тож тут варто прочитати книжку самостійно та зробити власний висновок.
Ґримдарк показує світ брудним, жорстоким, безжальним. Але попри всю свою похмурість, цей жанр приваблює чесністю. Велика кількість романів цього напрямку змушують замислитися: що насправді означає бути героєм у світі, де добро і зло — це лише різні відтінки сірого.
Схожі статті