«Серце-викрадальна, емоційно-руйнівна і болісно-романтична» — Стефані Ґарбер про останню частину серії «Одного разу розбите серце»
Завершальна книга трилогії «Одного разу розбите серце», «Прокляття справжнього кохання», зʼявиться на поличках українських книгарень уже за кілька тижнів. До початку попереднього продажу видання на сайті Vivat, ми вирішили поділитися інтервʼю Стефані Ґарбер, яке вона давала Cosmopolitan, напередодні релізу цієї ж книжки англійською.
Інтервʼю у авторки взяла редакторка відділу розваг у Cosmopolitan Тамара Фуентес. Оригінальний матеріал опубліковано у січні 2023 року. Обережно, в тексті можуть бути невеликі спойлери до попередніх частин серії «Одного разу розбите серце».
На фото Стефані Ґарбер
— По-перше, я маю сказати це для себе та інших читачів: наші серця розриваються! Як ви могли залишити нас із таким закінченням (другого роману циклу — прим. ред.)?
— Я б сказала, що мені шкода, але насправді — ні. Я писала цю кінцівку кілька років, відтоді, як почала працювати над «Одного разу розбите серце». І не намагалася розбити серця читачів, але намагалася зламати конкретного персонажа, який, на мою думку, справді потребував бути зламаним.
— Минуло небагато часу після «Балади про недовго й нещасливо» — як це було для вас, бачити реакцію на неї?
— Я почуваюся трохи винною, кажучи так, але це було неймовірно весело! Я ніколи не відчувала нічого схожого на реакцію читачів на кінець «Балади». У минулому я завжди боялася писати інтенсивні, кліфхенгери, тому що боялася явища, коли читачі кажуть одне одному не братися за книгу через кліфхенгери. Однак, на щастя, з цією книгою я помічала, як багато читачів радять іншим людям прочитати, щоб вони могли або поговорити про кінець, або мати когось, щоб пережити біль разом. Бачити це було надзвичайно.
— Ви вже підтвердили, що «Прокляття справжнього кохання» буде останньою книгою. Чи знали ви, починаючи серію, що це буде трилогія? Або це прийшло до вас у певний момент під час написання?
— Ця серія спочатку планувалась як дилогія, але на початку написання першої книги я знала, що це має бути трилогія. Однак також знала, що для того, щоб продати третю книгу, мені доведеться якнайкраще виписати кінцівку «Балади» та довести, що історію необхідно продовжувати. Думаю, що це ще одна причина, чому кінець тієї книги є трохи травматичним. Я писала її не лише для читачів, а також і для свого редактора — щоб переконати її, що третя книга потрібна.
— Як це, знати, що це кінець? За чим ви сумуватимете найбільше?
— Я ніколи не почуваюся так, ніби історія дійсно закінчується, коли я дописую книгу. Я думаю, що це одна з чудових речей у написанні YA. Персонажі в YA молодші і для деяких героїв цієї серії, зокрема, я відчуваю, ніби кінець цієї книги є лише кінцем історії їхнього походження і вони матимуть ще багато інших історій та пригод. Наразі я не маю жодних планів переглядати жодного з цих персонажів, але в той же час я створила кілька потайних дверей на випадок, якщо колись захочу повернутися.
— Як ми бачили, події відбуваються у всесвіті «Каравалу». Це востаннє, що ми побачимо в цьому світі, чи в планах є більше?
— Я люблю писати у всесвіті «Каравалу». Не можу точно сказати, чи повернуся до нього, але я хотіла б відвідати цей світ знову. Я не знаю, чи бажала би повернутися до когось із цих персонажів, тому що відчуваю, ніби всі вони були достатньо настраждалися (принаймні, на даний момент). Але думаю, що у світі «Каравалу» та Чудової Півночі є безмежні сюжетні можливості, і я хотіла б дослідити деякі з них.
— Чи можете ви щось розповісти про нову книгу? Якусь дрібницю, якою ви можете поділитися з нами, поки ми чекаємо?
— Я не хочу нічого спойлерити, тому просто загадково скажу: «Дерево». І так, я говорю про дерево, яке на обкладинці. Але я не можу сказати більше, не зіпсувавши враження.
Обкладинка англомовного видання A Curse For True Love, яку авторка має на увазі в попередній відповіді
— Що було неочікуваним для вас під час написання цієї книги?
— Написати цю книгу було для мене справді складним завданням. Таке відчуття, ніби частково це могло бути покаранням за те, як я завдала болю стільком читачам, саме так закінчивши «Баладу», тому що написання цієї книги відрізнялося від написання решти циклу. З «Одного разу розбите серце» та «Баладою про недовго й нещасливо» я знала, до чого йду, і було досить легко туди потрапити. Але з цією книгою, хоча я знала, куди прямую, це було справді важко. Почувалася, ніби всі мої персонажі сердяться на мене через деякі речі, які я написала, і жоден із них не робить саме того, що я хочу.
Перша і друга частина серії «Одного разу розбите серце» та книжковий мерч до них
— Чим ви найбільше пишаєтеся після закінчення трилогії?
— Я ще не закінчила писати «Прокляття справжнього кохання», але вже дуже сподівалася, що тільки-но допишу, кінцівка цієї книги стане моєю улюбленою частиною — під кінцівкою я маю на увазі другу половину роману, щодо якої дійсно маю надію, що була здатна зробити її якнайкраще.
— Як ця книга випробовувала вас як письменницю?
— За відчуттями, кожна книга, яку я пишу, кидає мені виклик, але насправді писати цю серію було набагато легше, ніж «Каравал». Це був мій перший досвід роботи з трилогією і я багато чого з неї навчилася — наприклад, завжди починай писати продовження, перш ніж опублікувати першу книгу. Саме це значно полегшило роботу над цією серією.
Не знаю, чи була я якось здивована процесом написання цієї серії, але була трохи здивована тим, наскільки мені сподобалося писати закінчення «Балади про недовго й нещасливо». Я люблю читати про «щасливі назавжди», але ця серія навчила мене, що я люблю писати закінчення, які шокують читачів.
— Якими трьома словами ви б описали «Прокляття справжнього кохання»?
— Це так важко! Мені здається, що треті книги не описуються простим словами, тому я додам трохи дефісів: серце-викрадальна, емоційно-руйнівна і болісно-романтична.
— Якби ви могли щось сказати своїм персонажам, коли вони досягають останнього розділу, що б це було?
— Це таке веселе запитання. Мені здається, що я, напевно, сказала б Євангеліні: «Вибач».
— Тепер, коли ви майже закінчили працювати над цим романом, що далі? У вас вже є плани чи ви просто подивитеся, як розвиватимуться події?
— У мене є плани — насправді є багато планів і проектів, які вже в роботі. Я особливо рада своєму наступному великому проекту, тому що я працюю над чимось зовсім іншим. Цей проект дав мені можливість потренувати письмові м’язи, які я не мала можливості використовувати під час роботи у всесвіті «Каравалу». При цьому не хочу хвилювати читачів: хоча цей проект зовсім інший, у ньому все одно є романтика, магія та багато високомотивованих морально-сірих персонажів.
— Що б ви хотіли сказати шанувальникам і читачам?
— Дякую! Дякую! Дякую! Зізнаюся, іноді я пишу книжки для себе, а не для читачів, але цю книгу я написала саме для читачів — писала деякі сцени, сподіваючись засмутити їх, деякі — порадувати, а загалом я написала «Прокляття справжнього кохання», сподіваючись розважити.
А ви вже прочитали попередні частини трилогії, чекаєте на «Прокляття справжнього кохання»?
Більше цікавих статей