Які книжки читали б герої та героїні серіалу «Спіймати Кайдаша»

Авторка: Яна Кубишкіна, копірайтерка в інтернет-книгарні Vivat

На світовому ринку медіа індустрії є безліч серіалів на будь-який смак. Втім, буває, виникає бажання поринути в історію, що розгортається в нашому контексті та більше відлунює у душі, бо вирощена на українському ґрунті.

Одним з таких проєктів, який полонив серце української публіки є серіал «Спіймати Кайдаша». Прем’єра відбулася 2 березня 2020 року на телеканалі «СТБ». Сценаристка Наталка Ворожбит черпала натхнення з повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького, перенісши героїв на початку сюжету у 2005. Завдання авторки було складним: розповісти історію 9 років життя 8 героїв у 12 серіях. З таким викликом шоуранерка впоралася чудово — і тільки на телебаченні «Спіймати Кайдаша» отримав понад 10 мільйонів переглядів.

Редакція блогу Vivat поміркувала, які книжки були б на полицях Кайдашів, коли ті знайшли б час на читання поміж сварками за грушу, курей, свиней та безліч іншого.

Мотря Кайдаш: жінка з перцем і нестримно впертим норовом

З адаптацією у подіях історії змінилося багато: додалися нові сюжетні лінії та герої, а старі персонажі проявили себе по-новому у декораціях сучасності. Втім, характер Мотрі Кайдаш залишився таким же палким, як і в оригіналі.

Хоча на поверхні ця героїня у баченні сценаристки доволі вперта й впевнена в собі, але її постать приховує глибші проблеми й патерни, в пастку яких потрапила навіть така нібито самодостатня й розкішна Мотря з гарної родини, де на доньку не давали й пилинці впасти.

Найскладніше було шукати виконавицю саме цієї ролі: Наталці Ворожбит вже почало здаватися, що серед українських акторок немає ідеальної для ролі, але тоді знайшлася Антоніна Хижняк. Для неї персонажка «Спіймати Кайдаша» стала роллю нового рівня: раніше акторка грала тільки сором’язливих і тихих героїнь. Як казала Антоніна Хижняк згодом: «Я полюбила Мотрю, згоріла з нею дотла і відродилась заново».

То які книжки опинилися би на полицях Мотрі?

1. «Звіяні вітром. Книга 1» і «Звіяні вітром. Книга 2» Маргарет Мітчелл. Мільйони читачів і читачок полонила ця чуттєва історія кохання посеред хаосу громадянської війни. Так, це класика, а книжки простягаються на понад тисячу сторінок, але вир запаморочливих подій, у центрі яких розбещена й вперта Скарлетт О’Гара, захоплює не менше сучасних сюжетів. Мотрі — жінці з перцем і вічним бажанням пристрастей у житті — точно припала би ця книжка до душі.
2. «Важливо, щоб цю книжку прочитали всі, кого любите (і, можливо, хтось, кого не дуже)», Філіппа Перрі. Частина глядачів вважає стосунки Карпа й Мотрі ідеальними, але якщо поглянути зблизька, то ситуація є дещо інакшою. Часто вони обирають мовчати про речі, які їх зачіпають, мститися за спиною або неконструктивно виливати гнів. Проблема в тому, що обидва в парі просто не знають, як можна будувати стосунки по-іншому. Не факт, що й захотіли б, але кілька порад з цього бестселера точно зробили би комунікацію менш напруженою і агресивною.

Карпо Кайдаш: видний хлопець, що не хоче брати на себе жодної відповідальності

З виконавцем ролі Карпа було легше: Тарас Цимбалюк одразу припав до душі сценаристці та виглядав переконливо у ролі сільського парубка, а згодом чоловіка. Антуражу сучасному Карпу додав саме він, тому глядачі прикипіли душею і до такого неідеального героя. Актор родом з невеликого містечка, він додавав до образу багато жартів, сленгу й дотепів, а майже всі його пропозиції до ролі Карпа були влучними.

Його образ Наталка Ворожбит сповнює неоднозначностей: з одного боку, перед глядачами постає міцний господарник, а з іншого — герой, що не вміє брати на себе відповідальність і пливе за течією життя. Карпо працює в авторемонті батька й до тридцяти років так і не набрався рішучості відділитися. Засуджує Кайдаша за алкоголізм, а сам у будь-якій незрозумілій ситуації тікає на чарку з татом до місцевого магазину.

З якими книжками Карпо провів би час, коли б знайшов вільну годину поміж роботи та посиденьок за горілкою?

• «Російсько-українська війна: повернення історії», Сергій Плохій. Навряд Карпо сам звернув би увагу на такий нонфікшн, радше б отримав від Лавріна в освітніх цілях. З персонажем Карпа під час приходу до влади Януковича відбувається сумна метаморфоза: він починає працювати на його агітаційний штаб і навіть початок війни на сході України не змінює переконань чоловіка. Хтозна, може принаймні така грунтовна, аргументована праця про російське вторгнення змінила би переконання Карпа? Сподіваємося на це.
• «Я працюю на цвинтарі», Павло «Паштет» Белянський. Гостра, дотепна, пронизлива та проста збірка оповідань про чоловіка, який працює у ритуальних послугах і у буденності роботи спостерігає за всією красою і ницістю людської природи. Лаконічно, ясно й влучно — таке прийшлося би до душі Карпу. Потім можна і однойменну екранізацію глянути, вона є справжньою чорною комедією українського виробництва.

Мелашка Кайдаш: дівчина тонкої натури, що втратила свою молодість

З виконавицею ролі Мелашки режисерка пішла на великий ризик: Дарині Федині на момент початку зйомок було всього 17 років і вона ще навчалась у Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Дарині зателефонувала кастинг-директорка Ольга Клименко й запросила на проби. Дівчині рішення, чи братися за роль, далося непросто, бо в закладі були заборонені зйомки для першокурсників. Втім, майстер дав згоду і Дарину погодили на роль. Як каже Ворожбит, у її зовнішності й особистості була та сама потрібна глибина, заради якої треба було ризикувати.

Мелашка — чуттєва й творча дівчина, що пише вірші, читає книжки і мріє про «принця» на білому коні. Втім, останнє зіграло з неї злий жарт. Зовсім юною вона опинилась у пастці шлюбу й родини, якої не бажала. Ідеальний парубок виявився фасадом для грубого хлопця, що закохався не в Мелашку, а образ тієї дівчини, яка у національному вбранні крокувала полем маків під сонячним промінням. Коли ж для нього відкрилося, що браниця — також людина зі своїми бажаннями і проблемами, то Лаврін розчарувався в усьому.

Коли б діти дали трохи відпочити, а чоловік не чіплявся до сімнадцятирічної з вимогами бути господинею ідеального гатунку, то які книжки читала би Мелашка?

👉 «За ситуаціями», Ольга Кобилянська. У центрі сюжету — витончена Аглая-Феліцітас, що живе музикою, але мусить обирати між власним щастям і обов’язком, між покликанням і коханням. Переживання героїні модерна авторка втілює з незрівнянним талантом, що змушує читачів перейматися за долю персонажки, проблеми якої швидко стають нездоланними. В образі Мелашки відлунює ця особлива душевна драма Аглаї-Феліцітас. Майбутня Кайдаш також відрізняється від однолітків, серед яких заслужила славу дещо дивної дівчинки-поетки. Втім, заради кохання вона жертвує усім, чого прагнула по-справжньому.

👉 «Діва проти біди», Евелін Скай. Важливий урок цієї фентезі-історії для Мелашки: твій омріяний принц може виявитися тим, хто кине до лігва дракона і втече на заробітки, кхм, змусить боротися з ним самотужки. Головна героїня книжки Елоді має побороти полум’яного чудовиська, з яким наодинці опинилась через чудового джентльмена Генрі. Дівчина налаштована вибратись і не повертатись: впевнені, такої впертості трохи не вистачило ніжній Мелашці.

👉 «Це вам не естрада. Крутими стежками української поп-музики XX століття», Філ Пухарєв. Героїня «Впіймати Кайдаша» знаходила втіху у співах у народному ансамблі. Переконані, Мелашка віднайшла б цікавою мандрівку музикою XX століття, що в ній знайшлося місце для справжніх хітів, танго, гьорлз-бендів, року, андеграунду й диско. Видання знайомить з ключовими постатями індустрії тієї доби та робить це легко, без зайвої інформації і з гумором.

Лаврін Кайдаш: мрія дівчат всього села і пекло для однієї

На перший погляд, Лаврін у виконанні Григорія Бакалова — просто омріяний наречений. Він ввічливий, працьовитий і вміє підступитись до кожної. Та його вимоги до стосунків вже викликають сумніви: парубок хоче покладисту й цнотливу. Лаврін шукає не дівчину, а вимріяний образ — і такою стає Мелашка. Хоча Кайдаш вже кілька разів бачився з нею, але тільки у народному вбранні та з вінком на голові змогла зацікавити героя, бо була найбільш близькою до ідеальної картинки в його голові.

Через деякий час залицянь Лаврін не знав ні чим займається Мелашка, ні про її велику родину, яка страждає від бідності. Усе це не мало значення, бо хотілося швидше оволодіти мрією сповна. Новина про вік (який, насправді, був відомим і раніше) не зупинила парубка: він змусив Мелашку завагітніти, щоб одружитися.

Звісно, і в цього героя були свої гарні риси: допомога сусідці Тетяні (з почуття провини й бажання догодити всім) та рішення піти на фронт у кінці серіалу (щоб прив’язати до себе Мелашку і змусити відчувати себе негідницею).

Які книжки читав би Лаврін, відпочиваючи після ще одного непростого дня «хорошого» хлопця?

1. «Ніч у Лісабоні», Еріх Марія Ремарк. Лаврін брав у бібліотеці іншу книжку цього автора «Три товариші», то чому б не продовжити знайомство з творчістю письменника. Одного разу ввечері в Лісабоні, коли бідний молодий біженець жадібно дивиться на судно, що прямує до Америки, до нього підходить незнайомець. Ні, він не проситиме грошей. Він тільки хоче розповісти свою історію, повну смертей, хоробрості й виборів, що визначають життя.
2. «Одіссея», Гомер. Легендарна поема розповідає про 40 днів з життя царя Ітаки. Поки той воював, долав неймовірні перешкоди та відвідував дивні краї, дружина Пенелопа чекала, знаходячи способи відмовляти залицяльникам, що змушували повірити у смерть чоловіка й обрати когось з них. Наприклад, вона пообіцяла, що назве ім’я нареченого тоді, коли завершить покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все. Переконані, що Лавріна захопила би звивиста історія мандр Одіссея і його дружини, яка не втрачала віри та відданості.

Маруся Кайдашиха: класична нестерпна свекруха

Виконавиця ролі Марусі Ірина Мак спершу відмовилась від проєкту, адже дуже незлюбила героїню та не хотіли грати панну, яка настільки не припала до душі. Втім, акторка таки прийшла на проби. Коли сценаристка Наталка Ворожбит побачила жінку, зрозуміла: жодній не пасуватиме ця роль так, як Ірині.

Як згодом зізналася Мак, перед початком кастингу вона навіть не змогла дочитати оригінальної повісті й переглянути екранізацію 1993 року. Опинившись на зйомках, акторка зрозуміла, що має справу з Кайдашихою зовсім іншого гатунку. Пані Ірина дещо змінила образ під себе і сповнила його тією правдивістю, що дратує, збурює, але таки чіпляє.

Так, Кайдашиха — жінка не з приємних, але на ній тримається весь дім і побут. Кілька поколінь родини оселилися під її дахом, а героїня відчуває своїм обов’язком тримати під контролем все і, на жаль, всіх.

Які книжки читала би Маруся, коли б трошки відчепилася від членів родини й приділила час собі?

📚 «Хмари», Іван Нечуй-Левицький. У цього письменника є інший, не менш цікавий текст про конфлікт поколінь. Сюжет переплітає місто і село, національне і русифіковане, кохання і вигоду, розповідаючи про сімейства, що шукають своїх стежок у житті, а повторюють помилки минулого та гублять у вирі змін важливе. Текст сповнено гумору, дотепів і суворої іронії над батьками і дітьми.

📚 «Щасливі кроки під дощем», Джоджо Мойєс. Кайдашиха залишилася з Омельком, але все село пам’ятає, як у часи своєї молодості вона працювала (і не тільки) в голови колгоспу. Жінка повсякчас згадує про свою зраду із замріяним поглядом і легкою посмішкою на вустах. Навіть присутність Омелька не зупиняє Марусю від ностальгії за інтрижкою. Екологічніше повернутися до почуттів юності з читанням захопливої любовної історії, що повниться пристрасті й любові.

📚 «Там, де заходить сонце», Олена Пшенична. Це чуттєва історія про мешканців будинку для літніх людей, що спершу можуть видаватися вічно незадоволеними й занудними, але згодом розкриваються як герої, у серцях яких тліє любов. Текст повний суму й болю, але водночас і сяє променями надії, віри та щастя. Сама Маруся із болем згадує про те, як пролетіло життя. Хтозна, може цей теплий сюжет розтопить серце Кайдашихи і покаже, що життя може бути щасливим у будь-якому віці.

Омелько Кайдаш: алкоголік у пастці залежності й обставин

«Сучасний Омелько — м’який алкоголік-філософ», — так описує свого героя актор Віктор Жданов. Поки молодий Кайдаш служив у армії, дружина зрадила. Цим болем, як підмічає Карпо, Омелько виправдовує всі свої проблеми і залежність від алкоголя, що серйозно зіпсувала здоров’я. Цей колоритний образ — один з найбільш глибоких у серіалі.

Разом з трансформаційною подорожжю героя глядачі шукають відповідей на питання: чому ж Кайдаш так страждає і навіть тоді, коли стає на праведну стежку, не отримує підтримки від сімейства.

Які книжки читав би Омелько, прагнучи зрозуміти, що ж йому болить?

• «Жити Таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком», Богдана Матіяш. Був період у житті Омелька, коли свою втіху він знайшов у вірі в Бога. Тоді для нього стало б цікавим знайомство з текстами, у яких митрополит говорить про надію, проблеми й принади церкви, а також дає життєві поради, що, поєднуючи оптимізм і спокій, стануть у пригоді не тільки вірянам, а всім людям, які шукають у житті опори.
• «Василь Стефаник. Вибрані твори». У своїх текстах письменник пронизливо розгортає панораму життя сел заходу України, проблеми яких, втім, відлунюють і жителям інших регіонів. З лаконічністю й відвертістю Стефаник говорить про трагедію буденності, не обмежуючи себе ідеалізацією життя українського народу. Впевнені, Омелько знайшов би у цих історіях знайомі негаразди.

Такими редакція блогу Vivat бачить книжки, що могли б опинитися на полицях героїв серіалу «Спіймати Кайдаша». А які історії, на вашу думку, захопили би персонажів?

Схожі статті

• Які книжки читали б героїні серіалу «Відчайдушні домогосподарки»
• Які книжки читали б герої серіалу «Венздей»