Як формується ціна на книжку — з колонки Юлії Орлової для Forbes

Нещодавно генеральна директорка Vivat Юлія Орлова розповіла на сторінках сайту Forbes про те, які фінансові вкладення робить видавництво, коли готує перекладну літературу, як це впливає на майбутню вартість книжок та чому іноді доводиться розпродавати наклад за цінами навіть нижчими за собівартість.

Ми вибрали з колонки Юлії Орлової кілька тез, зробили невелике самарі і також ділимося даними з читачами блогу Vivat. Повну версію читайте у Forbes.

Вартість прав на книжку іноземного автора може сягати $20 000

Юлія Орлова пише: «До повномасштабного вторгнення видавництва могли придбати права на переклад бестселера за $800–1000. Сьогодні середня вартість ліцензії – $2500. Якщо йдеться про відому книгу або хіт, сума зростає до $5000, $7000, $10 000 і навіть $20 000. Це вже не виняток, а ринкова норма».

Серед чинників, які впливають на вартість прав: курс долара та євро, конкуренція з іншими видавцями, а також популярність самого автора за кордоном і його впізнаваність на міжнародному ринку.

Як зазначає гендиректорка Vivat, якщо говорити про наклад в 3000 примірників, то витрати видавництва на ліцензію складуть 20–25% від собівартості книжки. Кожна додаткова тисяча примірників знижує собівартість, а якщо ж наклад менший — частка на вартість прав в одній книжці зростає. Саме тому видавництва намагаються друкувати хоча б 3000 примірників — це дає змогу зробити книжку доступнішою для читача.

«Додається роялті — відсоток, який отримує автор (як іноземний, так і український). Він залежить від умов контракту, але в середньому це 5–7% від ціни продажу книги».

Переклад зараз є проблемною частиною процесу

Однією з найпроблемніших ділянок сучасного книговидання Юлія Орлова називає переклад іншомовного тексту українською. Сьогодні труднощі на цьому етапі зумовлені:

• довготривалістю — за словами експертки, одну книжку перекладають в середньому 6 місяців, але з великими і складними виданнями цей термін може становити й більш як рік;
• вартістю — у переклад видавництво вкладає суму, що становить 15–20% від собівартості книжки;
• нестачею спеціалістів, особливо тих, хто компетентний та готовий братися за складні тексти (буває дуже важко знайти перекладача на конкретну книжку — деякі іноземні бестселери потрапляють у чергу на переклад і це теж впливає на тривалість роботи над виданням).

«Ми у Vivat нещодавно провели відкритий набір перекладачів – на open call відгукнулося близько 500 осіб. Лише 1–2% пройдуть відбір, тобто матимуть досвід і виконають тестове завдання».

Після перекладу до роботи береться редакційна команда, що займається редагуванням, коректурою та версткою. «Її робота — близько 7–12% від собівартості книжки на наклад у 3000 примірників», — пише пані Юлія.

Найбільша стаття витрат для видавництва — це друк

Про виробництво накладу генеральна директорка Vivat написала, що це «близько 40% собівартості при накладі в 3000 примірників» — навіть якщо видання без додаткових поліграфічних «спецефектів».

«Майже всі поліграфічні матеріали, зокрема папір, імпортуються, тож їхня вартість зростає разом із курсом валюти. Сучасні читачі дедалі частіше обирають книжки не лише за змістом, а й за естетичним і тактильним досвідом».

Тож на остаточну вартість книги впливає й ціна матеріалів, і оплата за роботу фахівців з поліграфії, які створюють привабливі для клієнта видання з кольоровими зрізами, суперобкладинками тощо.

Скільки заробляє видавництво з однієї книжки

У колонці для Forbes Юлія Орлова зазначає: «Видавці розраховують роздрібну ціну за власними формулами, враховуючи знижки для B2B-клієнтів, податки та інші витрати».

Крім вже згаданого вище, у виведенні ціни враховують і супутні витрати на маркетинг, оренду, логістику. Але якщо книжка не «вистрілить» і наклад не розпродасться у запланований бізнесом термін, видання пропонуватимуть книголюбам з великими знижками й продаватимуть навіть нижче собівартості. Щоб хоч частково повернути вкладені кошти.

Підсумуємо ще однією цитатою пані Юлії, наданою нам уже PR-відділом видавництва Vivat: «Майбутнє книжкового ринку не лише в цифрах, воно — у читачах. І особливо — у молоді, яка дедалі активніше формулює запит на культурні продукти. Саме молоді люди, які сьогодні беруть участь у суспільних процесах, створюють простір, у якому книжка має значення. І коли я на них дивлюся, то розумію, все, що ми робимо — не дарма».