Електронна книга «Те, що видно звідси»

Сельмі втретє наснився окапі. Мешканці Вестервальду вже знають, що цей сон віщує смерть. Тому вони відчайдушно уникають людей, тварин, руху. Пишуть розлогі листи про «завжди» й «ніколи». Наповнюють свої життя правдивістю, бо помирати з прихованою правдою в тілі надзвичайно боляче. Відтак оптик, який десятки років тримав своє кохання до Сельми у таємниці, вирішує дати волю почуттям. Мати Луїзи, Астрід, шукає спосіб розлучитися з її батьком. Вона не кохає власника кафе-морозива, з яким закрутила роман, але й Петера теж більше не кохає. Та ніхто з них не помре цього разу. І смерть, що станеться, не розб’є їхні серця так сильно, як серце Луїзи, онуки Сельми...

«Те, що видно звідси» — філософський роман-роздум про абсурдність життя і смерті, безсмертя, таке різне й подеколи недоречне кохання. Про горе, яке змінює одну дівчинку й цілу громаду. І про пошук себе в цьому великому, дивному світі.

Чудова, розумна, весела, глибока книжка.
— радіостанція Deutschlandfunk Kultur

Літературний шедевр, надзвичайна книжка, що наповнює щастям.
— газета Münchner Merkur