Серце — самотній мисливець (Класична проза)

Джон Сінґер спілкується лише мовою жестів, а втім, мов магніт, притягує до себе осіб різного віку, статусу, зайнятості, інтересів і навіть кольору шкіри. Заїжджий проповідник вважає Сінґера просвітленим і тим, хто розділить його ідеї. Темношкірий лікар розповідає про рівність усіх людей на світі. Овдовілий бармен завдяки Сінґеру довідується про інший, затаєний бік своєї особистості. А юна Мік захоплюється музикою і навіть складає симфонію. Свої радості й печалі всі ці люди відкривають Джону Сінґеру, вбачаючи в ньому друга, однодумця, наставника і людину, гідну їхніх найтонших почуттів. Він слухає і розуміє кожного. Однак його може зрозуміти лише єдиний друг, любий і дорогий його серцю, — добряк Антонапулос. Та цей друг потрапляє до лікарні, вибратися з якої вже не зможе...

На що здатні людяність і сильні почуття? І до чого приводять самотність і нерозуміння? Карсон Маккалерс порушує питання, які важать для кожного і відповідь на які кожен віднаходить самотужки.