Слова і кулі
Анотація книги «Слова і кулі»
З початком повномасштабної війни Росії проти України сотні українських письменників і журналістів долучилися до Збройних сил або взялися за активну волонтерську роботу для забезпечення армії. Ті, хто звик змінювати світ текстами, були змушені стати на захист своєї країни.
«Слова і кулі» — це розмови з людьми, які роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє.
До книжки входить 24 інтервʼю: Артем Чапай, Дмитро Крапивенко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Вікторія Амеліна, Андрій Любка, Богдан Коломійчук, Валерій Пузік, Петро Яценко, Ігор Мітров, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Євгенія Подобна, Максим Кривцов, Максим Скубенко, Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, Павло Стех, Сергій Шебеліст , Павло Вишебаба, Дмитро Лазуткін , Леся Ганжа, Федір Шандор, Олександр Михед.
- Проєкт «Слова і кулі» з’явився з ініціативи культурновидавничого медіа «Читомо» та Українського ПЕН і став можливим за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).
- Передмову «Такі, як були. Зовсім інакші» написав для видання Сергій Жадан.
Детальніше про книгу
Книга «Слова і кулі» — це збірка розмов сучасних українських письменників і журналістів, які в реаліях війни змінили своє перо на зброю, або допомагають ЗСУ як волонтери. Координаторкою проєкту стала Наталя Корнієнко, вона зібрала понад два десятки щемких історій, з яких декілька інтерв'ю були записані в небезпечних умовах виключно для цієї збірки. Герої книги виходили на зв'язок із бліндажів, переховуючись від ракетних обстрілів: між інтерв'ю деякі отримали поранення, а Вікторія Амеліна й Максим Кривцов загинули від лап країни-терориста.
Війна очима митців слова
У період повномасштабного вторгнення росії українська сучасна література зазнала болючої трансформації, оскільки творці зіштовхнулися із жорстокими викликами сьогодення. Автори й хронікери змінилися, війна змусила їх переосмислити цілком буденні речі: бути поруч із рідними, не перейматися за настання завтрашнього дня та займатися улюбленою справою. Слово не перетворити на щит, коли ракети звиваються у повітрі, маневрують танки й атакують ворожі снаряди. Усвідомлення цього пригнічувало, але водночас надавало сил впливати на розвиток іншого сюжету — наближення перемоги. Тепер журналісти й письменники разом зі своїми побратимами творять історію, яка не насичена пафосом чи художніми засобами, вона абсолютно реальна.
«Багато письменників зізнаються, що в перші дні повномасштабного вторгнення розчарувалися в тому, що робили до того. Мова враз виявилася безсилою перед ешелонами військ і свистом ворожих ракет. Їм знадобилися тижні й місяці, щоб наново перевідкрити мову, повернути собі здатність писати, ословлювати дійсність»,
— координаторка проєкту та інтерв’юерка Наталя Корнієнко
Українська публіцистика, що завдає глибокого болю
У документальній прозі «Слова і кулі» Наталя Корнієнко зустрічає читача вступним словом, де описує почуття, які заволоділи нею в процесі укладання збірки. Вона оповідає, як лють переповнювала її з кожною зруйнованою школою, бібліотекою та кожною смертю цивільних і воєнних. Корнієнко впевнена, що вона й народ України потребує цієї злості, оскільки ми маємо увічнити пам'ять про загиблих і зберегти те, що намагається відібрати ворог.
Купити «Слова і кулі» — це вислухати історії з місць активних бойових дій, відчути на собі переживання героїв збірки й віддати шану розповідям воїнів і волонтерів. Їхні слова стосуються кожного українця, неважливо де він перебуває: під хвостами російських ракет, у відносній безпеці поза фронтом чи в іншій країні. Ці розмови — символ мужності захисників, які прагнуть, щоб їх почули.
