Смерть (Неканонічний канон)
Головний герой його повісті «Смерть» — колишній діяч Центральної Ради та Директорії Кость Горобенко, який принципово досі говорить українською. Ламаючи себе, він намагається перетворитися на справжнього комуніста, стати своїм. Для цього реквізує піаніно та книжки, пише доноси. Але у снах Кость досі бачить кохану, а реквізовані книжки зберігає в окремій кімнаті як згадку про колишнє життя. Він огидний сам собі за ті дії, які змушений учиняти. І навіть попри цей внутрішній конфлікт продовжує зображати комуніста. І щоб остаточно ним стати, має наважитися на найгірше — вбивство.
Книга «Смерть» — це соціально-психологічна проза від видатного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича. Кость Горобенко отримав партбілет, але ще не став справжнім більшовиком. Головний герой повісті — український націоналіст в минулому, і йому складно викорінити всі цінності та ідеали, які суперечать радянському режиму. Чоловік намагається перейти на інший бік, ступити на праведний шлях комунізму й врешті позбутися надокучливих докорів сумлінь, що катують його душу.
Кость реквізує антисоціалістичне майно, сповіщає партію про порушення порядків і шпигує за інтелігенцією. Одначе він продовжує розмовляти рідною мовою, а вилучені речі ретельно ховає у власному будинку. Герой живе націоналістичним минулим, хоча рішуче налаштований крокувати в комуністичне майбутнє. А щоб підтвердити свою безкомпромісність і відданість партії, товариш Горобенко має навчитися брати ініціативу в криваві руки…
Українська класика про моральний занепад людини
У повісті «Смерть» Борис Антоненко-Давидович фокусується на внутрішньому світі головного героя, який шукає виправдання етично неприйнятним, аморальним діянням. Намагаючись підлаштуватися під нові реалії радянського режиму, Кость Горобенко губить себе колишнього — чоловіка, відданого Україні й закоханого у її традиції та культуру. Він ще переймається за долю свого народу, й це хвилювання заважає персонажу перетворитися на істинного комуніста. Десь всередині Кость відчуває, що не повинен слідувати соціалістичному ладу, одначе його надто приваблює система ідеологічно правильної поведінки більшовиків. Парадоксально, та принципи радянського режиму водночас викликають у чоловіка огиду, занурюючи його у темряву самоосуду й самовиправдань.
Між Костем і партією стоїть рідна країна, одначе персонаж вирішує змінити ситуацію… Чоловік мусить вбити українського націоналіста, адже нове життя купується кров'ю ворогів комунізму. Але чи наважиться головний герой на злочин, і чи зможе бути тим, кого востаннє побачить невинний?
Трагедія остаточної трансформації в більшовика
Горобенко має розстріляти людину — і так позбутися деструктивної для комуніста здатності співпереживати іншим. З відсутністю емпатії Кость врешті покаже однопартійцям, що йому можна довіряти. Коли чоловік забруднить руки ворожою кров'ю, то стане справжнім більшовиком. Ніхто не буде сумніватися у можливостях Горобенка, окрім самого персонажа…
Автор витворює драму внутрішнього занепаду людини, пронизуючи текст глибокими сенсами, що розкриваються крізь метафори. Тому пропонуємо купити книгу «Смерть» Антоненко-Давидовича всім, хто у пошуках ідейно складної, але поетично вишуканої соціально-психологічної прози.
«У повісті "Смерть" гострота сатири майстерно поєднана з щемким трагізмом, словесна ощадливість — з розлогими метафоричними картинами, похмурі фарби — з сонцебризними. Своєрідним дисонансом до внутрішнього світу героя звучить сповнена краси й поезії музика довкілля. Вічна гармонія природи неначе підкреслює марноту людських вчинків, тонко підводить до думки, що й могутнє зло — мізерне і минуще»,
— Олена Ткаченко, кандидатка філологічних наук
