Мультивсесвіт жаху та кошмарів Стівена Кінґа

18 дн. тому
|
Категорія
Мультивсесвіт жаху та кошмарів Стівена Кінґа - Vivat

Авторка тексту: Ольга Боднар

 

Стівен Кінґ є надзвичайно плідним автором. Якщо вам захочеться познайомитися з його творчістю повністю, доведеться прочитати понад 60 романів (частина написана під псевдонімом Річард Бакман), численні повісті й оповідання. І ось чому варто принаймні спробувати це зробити: історії, написані Кінґом, пов’язані між собою. Письменник періодично підкидає нові деталі, що стосуються вигаданого ним світу, грається з читачами, залишаючи їм чи не у кожному романі покликання і пасхалки на інші роботи.

Завзяті читачі Кінґа отримують винагороду, зустрічаючи знайомих персонажів в інших історіях, навіть якщо вони другорядні і постаріли на кілька десятків років. Трилери автора, які на перший погляд взагалі не пов’язані між собою, отримують неочікувані зв’язки з його містичними та фантастичними романами. Тому читачам, які обожнюють розгадувати загадки та досліджувати будову фантастичних світів, подобається дивитися на історії Кінґа як на частину одного світу. Сьогодні розповідаємо про те, як сформовано всесвіт Стівена Кінґа. А точніше, про ключові елементи, якими пов’язані твори короля жахів і романи, де ви зможете дізнатися про них більше.

Особливий підхід до творчості

У 2022 році вийшов документальний фільм «Всесвіт Стівена Кінґа», де про вплив письменника на індустрію розповідали режисери, які екранізували його книжки. Багато хто зазначав про особливий підхід Кінґа до творчості — він жахає читача не лише надприродними елементами чи істотами, а робить акцент на людських емоціях, травмах, показуючи, що монстри живуть у кожному з нас. Саме це відрізняло перші екранізації творів Кінґа від жахастиків, що демонстрували на екрані до цього.

У горорах Кінґа відображені темні сторони людської природи, але й монстрів не бракує. При цьому все відбувається у «нашому» світі (чи принаймні у схожій на нього версії). Герої його творів слухають ту ж музику, що й читачі, переглядають ті ж серіали, носять взуття тих самих брендів. Поки не потрапляють у мерзенні, жахливі неочікувані історії.

Темна вежа — осердя світу, виписаного Кінґом

Романи циклу «Темна вежа» дають найбільше інформації про існування Мультивсесвіту. Кінґ написав сім основних романів, в яких розгорталася історія про Роланда Дескейна — останнього члена стрілецького ордену у Серединному світі. Той світ зрушив з місця: колись могутні держави занепали, релігії втрачають силу, час плине по-іншому. Щоб відновити рівновагу, Роланд прямує до свого призначення і єдиної мети — Темної вежі, знаходить вірних супутників і переживає разом з ними чимало випробувань, протистоїть ворогам.

Також сюжетні зв'язки з циклом «Темна вежа» простежуються у фентезійних романах «Очі дракона», «Талісман» та його продовженні — «Чорний дім». 

«Темна вежа» істотно відрізняється від відомих романів письменника. Він міксує різні жанри — можна читати цикл, навіть якщо вам не до вподоби горор-історії. Романи серії містять елементи наукової фантастики, фентезі, містики, постапокаліптики, вестерну й не тільки. Автор тривалий час працював над розвитком історії — почав роботу над першим романом у 1970 році, сьома книжка вийшла у 2009. Але Серединний світ не відпускав Кінґа — ще через три роки він випустив нову книжку, що увійшла до циклу.

Автор називає «Темну вежу» своїм magnum opus, згадує про неї у численних передмовах / післямовах до своїх творів:

«Я написав достатньо романів та оповідань, щоб заповнити цілу Сонячну систему уяви, проте історія Роланда — це мій Юпітер, порівняно з яким усі інші планети блякнуть (принаймні на мій погляд). Це місце, де панує дивна атмосфера, царство викривленого ландшафту й ошалілої гравітації. Я сказав, порівняно з Вежею все інше блякне? Ні, це ще м’яко сказано. Я потроху починаю розуміти, що світ (чи світи) Роланда насправді містить у собі всі витвори моєї уяви. 
У Серединному світі є місце для Рендала Флеґґа, Ральфа Робертса, мандрівників з „Очей дракона“, навіть для отця Калагена, священика з „Салимового Лігва“, що виїхав з Нової Англії автобусом компанії „Ґрейхаунд“, а в результаті оселився на межі страхітливої частини Серединного світу, яка називалася Край грому. Скидається на те, що всі вони зрештою оселяються в світі Вежі. А чом би й ні? Серединний світ було створено першим: решти світів не існувало ще навіть у проєкті, а цей уже слався перед Роландовими блакитними очима снайпера».

(Післямова до роману «Чаклун та сфера»)

Написати цікаву історію, яка за масштабами нагадувала б «Володаря перснів» Толкіна, але була б іншою за атмосферою, Кінґ задумав ще у дев’ятнадцятирічному віці. Не менше на створення романів письменника надихнули поеми Роберта Браунінга «Чайлд-Роланд до Темної Вежі прийшов» і Томаса Стернза Еліота «Безплідні землі». Щоб уявити зовнішність Роланда, згадайте Клінта Іствуда у вестерні «Хороший, поганий, злий» — цей кінообраз став прототипом головного героя «Темної вежі».

Клінт Іствуд у фільмі «Хороший, поганий, злий», 1966 р.

Романи серії:

А одним з найоригінальніших персонажів циклу «Темна вежа» Стівена Кінґа є … Стівен Кінґ. Автор зробив себе героєм останньої книжки цієї масштабної серії, а також здивував завершенням. Ризикований хід, який не так часто використовується у літературі. Одні прихильники у захваті і пропонують свої теорії, пов’язані з фіналом книжки. Іншим неочікуване закінчення циклу не подобається. 

Залишаємо відео з цікавою теорією, яка пояснює завершення циклу, проте переглядати радимо в тому разі, якщо ви вже прочитали книжки, щоб не спойлерити фінал.

Космологія всесвіту

🌌 Темна вежа є основою, яка пов’язує світи, тож якщо вона впаде, все поглине хаос. З хаосу, темряви (тут це явище має назву Prim) почалася хронологія всесвіту Кінґа: виник Ган (божество), творець Темної вежі та нескінченних всесвітів. Вежа є центром порядку й світла, знаходиться вона у Серединному світі.

🌌 Космогонія всесвіту базується на ідеї про Вежу, тож вона розташована у центрі всіх світів, знаходиться на перехресті шести променів. З кожного боку променя стоїть пара охоронців. Ними виступають заєць, ведмідь, кінь, собака, орел, слон, щур, вовк, черепаха, риба, кажан і лев. Велетенська черепаха — Матурін, що охороняє промінь, за своєю природою уособлює добро, стоїть у парі з ведмедем Шардіком. В кінці кожного променя є портали до паралельного світу. Всі ці аспекти стають важливими для сюжетів циклу.

🌌 З книжок серії читач розуміє, що всі історії Кінґа відбуваються в різних вимірах, але вони залежать від долі Вежі. Так, герої, що стають близькими стрільцю Роланду, або з’являються у Серединному світі, потрапляють до нього різними шляхами з паралельних світів. До його ка-тету (групи) долучиться хлопчик Джек, колишній наркозалежний Едді та жінка Сюзанна, що втратила ноги через катастрофу у метро. Всі троє жили у нашій реальності, у різний часовий період. Джек матиме супутника — миле звірятко на кличку Юк. Роланд повинен врятувати Темну вежу від знищення, на противагу йому виступає Багряний король, який прагне знищити її.

Більше цікавих покликань у творах Стівена Кінґа

Ще кілька взаємопов’язаних тем у творах автора, що стосуються світу Темної вежі, часто обговорювані читачами:

  • У четвертому романі циклу «Темна вежа» ка-тет Роланда потрапляє у світ книги «Протистояння», де головним злодієм є Рендалл Флегг.
  • Сюжетні зв'язки виникають і з книгою «Серця в Атлантиді». За персонажем Тедом Бротігеном полюють істоти, пов'язані з Багряним королем. Також Тед з'явиться у останньому романі циклу «Темна вежа». 
  • Головний персонаж роману «Салимове Лігво», отець Калаген, в романі «Вовки Кальї» долучається до ка-тету Роланда.
  • З роману «Безсоння» можна отримати найбільше цікавих зв’язків з Вежею. Там згадується слово «ка-тет». Також є Багряний король і хлопчик Патрік Денвіл, які відіграють важливу роль у книгах циклу «Темна вежа».
  • Одна з героїнь книжки «Роза Марена» — жінка з міста Лад, по якому проходив ка-тет Роланда в третій книзі серії.
  • У романі «Чорний дім» згадано Промені, Руйнівників і ка-тет Роланда.
  • Герой повісті «Все можливо» Дінкі Ершоу є другорядним персонажем останньої книги серії «Темна вежа».
  • У повісті «Смиренні сестри Елурії» йдеться про життя Роланда задовго до подій основної серії.
  • У романі «Зона покриття» згадується потяг Чарлі Чух-Чух з «Темної вежі».

Головні антагоністи

У романах короля жахів під різними масками можна зустріти єдине уособлення зла. Клоун Пеннівайз і бездушний Рендалл Флегг досягають своїх огидних цілей різними способами, зустрічаючи читача в неочікуваних образах. У Мультивсесвіті живуть і інші монстри та істоти, проте ці двоє найбільш показні.

🤡 Воно (Пеннівайз)

У глибинах Макровсесвіту, а саме у вимірі під назвою Тодеш, існують жахливі створіння. Серед них — Воно, безтілесне, що може набувати різних форм. Наприклад, клоуна, який викликатиме жах у дітей, або величезного павука, або смертельного помаранчевого полум’я. Насправді є різні теорії щодо походження Воно, в нього багато іпостасей. Через певні характеристики цієї істоти читачі розуміють, що кого йдеться, таким чином пов’язуючи історії між собою. За однією з теорій, Воно, створене Ганом, є «братом» черепахи Матурин. Черепаха уособлює добро, Воно є уособленням зла. Воно може ховатися за образом Багряного короля, «Пожирача світів», одного з демонів Темної вежі, якому у фіналі протистоятиме Роланд.

Білл Скашгорд у ролі Пеннівайза, х/ф. «Воно», 2017 р.

Історія про цю істоту найповніше розказана в одному з найвідоміших романів жахів Кінґа «Воно». Внаслідок жахливого катаклізму Воно опинилося на Землі, спало і вичікувало свого часу. Не пощастило жителям штату Мен, точніше, дітям, що проживали у невеликому містечку Деррі. Сотні років Воно виходило на поверхню під личиною клоуна Пеннівайза, живилося страхами й болем. І навіть терпляче чекало повернення членів «Клубу невдах» протягом 27 років.

Оскільки численні твори Кінґа пов’язані спільними персонажами, клоун/герої твору побічно згадуються у інших сюжетах:

  • Герой роману «11/22/63» Джейк зустрічає членів «Клубу невдах» у дорослому віці.
  • Герой роману «Ловець снів» Джонсі після приїзду в Деррі бачить напис на водонапірній башті «Пеннівайз живий!».
  • Героєві роману «Томмінокери» в каналізаційному люці ввижається клоун.

🤡 Рендалл Флегг

Один з найнебезпечніших антагоністів у книгах Стівена Кінґа, чаклун.

Александер Скашґорд у ролі Рендалла Флегга, телесеріал «Протистояння», 2020 р.

З’являється у романах під різними іменами: Волтер о’Дім і Людина в чорному в романах циклу «Темна вежа»; Рендал Флегг у романі «Протистояння», «Очі дракона», Річард Фарріс у романі «Пульт Ґвенді».

Американські містечка з темною історією: основні локації у творах Стівена Кінґа

Загалом вигадана топологія всесвіту Кінґа, обмежується містечками штату Мен: Деррі, Касл-Роком, Салимове Лігво та Гейвен.

Деррі

У містечку Деррі відбуваються події більшості романів. Відомо, що Деррі розташоване біля Бангору. Проте Стівен Кінґ розповідав, що списав вигадане містечко саме з Бангору, у цьому реальному місці можна знайти і водонапірну вежу, і цвинтар з фільму «Кладовище домашніх тварин», і скульптуру дроворуба з роману «Воно».

Касл-Рок

Ще одне вигадане місто в штаті Мен, що стало ареною подій для багатьох романів. Письменник запозичив назву з книжки «Володар Мух» Вільяма Ґолдінґа. Це місце знамените своєю таємничою аурою й жорстокими подіями. Тут у книзі «Мертва зона» головний герой страждає від своїх надприродних здібностей, в романі «Куджо» на людей нападає скажений собака, а в книжці «Необхідні речі» дивний новоприбулий відкриває незвичайну крамницю. Також жителі Касл-Року фігурують у книжках «Пульт Ґвенді», «Мішок з кістками», «Темна половина» та інших.

🎬 2018 року вийшов серіал під назвою «Касл-Рок», натхненний сюжетами Стівена Кінґа. Перегляньте, щоб побачити знайомих персонажів в одній екранізації.

Салимове Лігво

Салимове Лігво згадується в однойменному романі Кінґа. Це маленьке містечко, де оселився могутній вампір, який поступово перетворює мешканців на своїх послідовників. Місце згадується й у інших книгах, наприклад, у «Темній Вежі» та «Лангольєрах».

Гейвен

Ще одне вигадане місто в штаті Мен, відоме моторошними історіями з роману «Томмінокери». Саме тут група людей знаходить інопланетний корабель, що починає впливати на їхню психіку й перетворювати на істот, схожих на прибульців. Гейвен також згадується в інших книгах Кінґа.

Завдяки інтертекстуальному підходу ми можемо дивитися на творчість письменника абсолютно по-новому. Знання про зв’язки між книгами Кінґа значно збагачує їхнє сприйняття. Це робить читання ще захопливішим, адже всі ці деталі складаються в єдину картину. 

Все більше персонажів, монстрів, світів і подій наповнюють мультивсесвіт Стівена Кінґа, адже автор не зупиняється на створеному. А тому постійно з’являтимуться нові фанатські теорії й нові загадки від короля жахів. Якщо хочеться глибше зрозуміти творчість Кінґа, варто читати його книги не окремо, а як частини великої історії.

 

Схожі статті