Що таке емоційний інтелект і як його розвивати завдяки книгам
Авторка тексту: Ольга Боднар
На якість життя особистості значною мірою впливає її рівень емоційного інтелекту — кожен, хто цікавиться саморозвитком, чув цю тезу. Вміння вдало налагоджувати відносини з іншими людьми тепер вважається ціннішим за рівень IQ. З чого ж усе почалося?
Поняття «емоційний інтелект» (EI, emotional intelligence) вперше з’явилося 1964 року у праці професора Майкла Белдока Sensitivity to expression of emotional meaning in three modes of communication. Але термін став широковживаним після виходу книги «Емоційний інтелект» психолога Деніела Ґоулмана у 1995 році. Пізніше автор написав ще кілька бестселерів на цю тему. Дослідження концепції можна знайти й у інших авторів. Читачі застосовують інформацію про EI для досягнення своїх цілей і покращення якості життя. Тож сьогодні занурюємося у тему глибше та розповідаємо, як розвивати емоційний інтелект з допомогою корисної літератури.
Що розуміють під терміном «емоційний інтелект» та за якими критеріями його визначають
Емоційним інтелектом називають здатність людини до самосвідомості — вміння розпізнавати як власні, так і чужі емоції, впливати на них, домовлятися з іншими для досягнення своїх чи спільних цілей. Такі навички стають вагомою перевагою як в особистому, так і в кар’єрному розвитку.
Тема міжособистісної комунікації завжди цікавила дослідників, але саме про емоційний інтелект почали активно говорити після 80-х років. Були запропоновані різні моделі для визначення цього явища.
Модель емоційного інтелекту Маєра-Саломея-Карузо
У 1990 році науковці Джон Маєр та Пітер Саловей опублікували статтю під назвою Emotional Intelligence. У ній окреслили поняття емоційного інтелект в значенні, за яким визначаємо його зараз. Це вплинуло на визнання важливості емоційного інтелекту серед фахівців, що досліджували ментальне здоров’я.
Модель Маєра-Саломея-Карузо базується на чотирьох основних елементах:
- Сприйняття емоцій — здібність визначати власні емоції; вміння розпізнавати жести, вираз обличчя, тон голосу іншої людини, відчувати зміну її настрою.
- Використання емоцій для розумової стимуляції — у вирішенні тих чи інших завдань.
- Розуміння емоцій — здатність осягнути причини і наслідки виникнення конкретної емоції; розуміти зв’язок між думками й емоціями; усвідомлювати, коли одні емоції переходять в інші; розуміти вплив емоцій на певні рішення чи взаємодію у стосунках.
- Регулювання емоцій — вміння керувати власним емоційним станом та правильно реагувати на емоційний стан інших людей; використовувати різні стратегії поведінки при ухваленні рішень чи для досягнення цілей. Цю навичку зараз називають саморегуляцією.
Зазначалося, що емоційний інтелект можна «прокачати», названі вище навички принесуть відчутний прогрес у різних сферах життя. Завдяки емпатії ми можемо діяти ефективніше в міжособистісних стосунках. Людям, що прагнуть бути лідерами, важливо мати принаймні інтуїтивне розуміння емоційного стану своїх підлеглих. Навички емоційного інтелекту допомагають у сферах бізнесу, маркетингу, зв’язків з громадськістю — без знання людської психології та здатності аналізувати поведінку клієнтів не уявити вдалого результату роботи.
Рувен Бар-Он і його модель емоційного та соціального інтелекту
У 1988 році ізраїльський психолог Рувен Бар-Он згадав у своїй дисертації про концепцію емоційного коефіцієнту — EQ. На його дослідження вплинули роботи Чарльза Дарвіна, в яких йшлося про важливість вираження емоцій для виживання. Бар-Он визначив EQ як сукупність емоційних і соціальних компетенцій, які особа використовує у різних ситуаціях для успішного вирішення питань. Тривалий час науковець працював над психометричним тестом для визначення рівня емоційного інтелекту.
У 1997 році була опублікована модель емоційного та соціального інтелекту, що складалася з п’яти основних розділів, поділених на характеристики. Було також зазначено, що вказані навички можна вивчити, розвинути чи вдосконалити, головне — практика.
5 основних складових моделі Рувен Бар-Она:
- Міжособистісні навички. Здатність людини до взаємодії з іншими. До цієї категорії належать емпатія, соціальна відповідальність, міжособистісні стосунки та комунікація.
- Внутрішньоособистісні навички. Розуміння власних емоцій та вплив на них. Сюди психолог відносить самооцінку, емоційну самосвідомість, асертивність та незалежність.
- Управління стресом. Вчений виділяє два аспекти цієї категорії: толерантність до стресу та контроль над імпульсами.
- Адаптивність. Здатність не зациклюватися на єдиному рішенні надзвичайно цінна, Бар-Он додає у цю категорію вирішення проблем, гнучкість та перевірку реальності.
- Настрій: сюди належать оптимізм, щастя та задоволеність життям.
Підхід Деніала Ґоулмана до визначення «емоційного інтелекту»
Бестселер наукового журналіста та психолога Деніела Ґоулмана «Емоційний інтелект» побачив світ 1995 року. У книзі автор доступно роз’яснює тему емоційного інтелекту для широкої аудиторії, розповідає про виникнення й розповсюдження цієї концепції, відмінності між IQ та EI. Також докладно пояснює вплив емоцій на мозок у різних ситуаціях, ілюструє свої твердження прикладами з реального життя, цікавими історіями. Тут читачі знаходять не лише наукові факти, пояснені простими словами, а й дієві поради про те, як розвивати емоційний інтелект, пізнавати себе, успішно взаємодіяти з людьми. Інформацію можна застосувати на практиці відразу після читання книги.
У своєму підході Ґоулман спирається на дослідження попередників, поєднує різні підходи, його модель ще називають змішаною. Його робота вплинула й на освіту: педагоги створювали програми соціального й емоційного навчання — SEL, щоб сприяти розвитку емоційного інтелекту у дітей. Ці програми постійно вдосконалюються та розповсюджуються навчальними закладами різних країн світу, зокрема, в США, Великобританії, Японії, Кореї, Австралії, Новій Зеландії.
Дослідник посилається на праці Маєра та Саловея, зазначаючи, що емоційний інтелект складається з таких основних елементів:
- Вміння управляти емоціями — самосвідомість (Self-Awareness).
- Вміння керувати емоціями — самоконтроль (Self-Regulation).
- Вміння будувати стосунки — соціальна свідомість (Social Awareness).
- Міжособистісна взаємодія, або емпатія (Relationship Management).
- Вмотивованість (Motivation).
Саме Ґоулман популяризував концепцію емоційного інтелекту у світі. Його бестселер було перекладено 40 мовами світу.
Деніел Ґоулман цікаво розповідає про свою діяльність у інтерв'ю та подкастах. Залишаємо запис подкасту, який можна переглянути українською на науково-популярному ютюб-каналі «Хмаринка Science».
Вдосконалення емоційного інтелекту: теорія і практика
Зараз про важливість емоційного інтелекту говорять усі, він належить до «м’яких» навичок. На співбесіді HR зважатиме на емоційну грамотність кандидата, під час непростих життєвих ситуацій вміння керувати емоціями виявляється ключовим. Часом труднощі виникають вже на етапі, коли потрібно правильно назвати і проаналізувати емоцї. Не всі можуть відкрито говорити про свій психологічний стан іншим людям. Проблемою може стати як вираження негативних, так і позитивних емоцій — наприклад, не всі вбачають важливість у співчутті, підтримці, вдячності. Та під час самоаналізу чи роботи з фахівцем з’ясовується, що ці речі можуть мати сильний вплив на робочі відносини, дружбу чи стосунки.
Розвиток EI через літературу стане першою сходинкою на тривалому шляху досягнення цілей. Усі дослідники, перелічені нами вище, вказували на те, що навички емоційного інтелекту не сталі, їх справді можна вдосконалювати та покращувати власне життя.
Самосвідомість — одна з найважливіших речей у такій справі. Фахівці радять тренуватися та регулярно називати собі власні емоції: «Що я зараз відчуваю?». Навіть якщо емоція негативна, назвавши її щиро, можна поглянути на ситуацію під іншим кутом.
При взаємодії з іншими людьми тренувати емоційний інтелект можна кожного дня. Якщо ж захочеться почитати більше на цю тему, пропонуємо вашій увазі кілька цікавих видань.
Які ще книги про емоційний інтелект варто прочитати у Деніела Ґоулмана та його колег: наші рекомендації
Робота Ґоулмана вплинула на різні сфери життя дорослих та дітей, згодом він написав ще ряд книг, де продовжив розвивати тему емоційного інтелекту. Серед них:
- «Емоційний інтелект у бізнесі. Як стати успішним у житті та кар’єрі». Часом наші емоції стають суттєвою перепоною на шляху до успіху. Деніел Ґоулман розповість більше про психологію емоцій. Ви зрозумієте, як виникають знайомі всім перешкоди у вигляді ліні, гніву, невпевненості, страху відповідальності тощо. Автор підкаже, як відділити емоції від дій та доводити заплановані справи до кінця. Книга допоможе в покращенні соціальних навичок, при тренуванні витривалості і боротьбі з упередженнями, які заважають амбітним планам.
- «Емоційний інтелект лідера». Одна з тих книг, які варто читати для розвитку емоційного інтелекту керівникам усіх рівнів. Вона написана Девідом Ґоулманом, професором Річардом Бояцісом та науковицею Енні Маккі. Співавтори консультують управлінців численних компаній по всьому світу щодо розвитку емоційного інтелекту. Вони розкажуть, що вирізняє керівників-натхненників та як ними стати. Ви дізнаєтеся, як успішно поєднувати організаційні процеси, створювати стратегії для розвитку та встигати бути для колег хорошим наставником, мотивувати їх на досягнення.
- «Оптимум. Як емоційний інтелект сприяє стабільній продуктивності». Цю книгу Деніел Ґоулман написав у співпраці з професором психології Кені Черніссом. Автори демонструють, як розвиток емоційного інтелекту сприяє росту особистості, що в свою чергу позитивно впливає на комунікацію в її оточенні.
- «Соціальний інтелект. Нова наука про людські відносини». У цьому виданні автор зосереджується не на окремій особистості, а на її зв’язках з іншими людьми; пояснює важливість соціальної свідомості на наше життя; вводить поняття «соціального інтелекту» як здібності «зчитувати» невербальні сигнали та впливати на емоційний стан інших людей.
- Вміння усвідомлювати емоції, а не ховатися від них, відстоювати власні кордони, виявляти емпатію закладається ще у дитинстві. Тож одна з наших книжкових рекомендацій — світовий бестселер «Емоційний інтелект у дитини», написаний Джоном Ґоттманом у співавторстві з Джоан Деклер, з передмовою Деніела Ґоулмана. Книга покликана допомогти батькам, вихователям, педагогам вчасно виявляти проблеми, з якими найчастіше стикаються маленькі особистості та знаходити рішення разом. Ви дізнаєтеся про особливості дитячого розвитку, різні стилі виховання, отримаєте великий список рекомендованої дитячої літератури і не тільки. В книзі наведено чимало прикладів щодо взаємодії з дитиною у непростих ситуаціях, які можуть бути корисними батькам у майбутньому.
Критика концепції емоційного інтелекту
Різні теорії емоційного інтелекту піддавалися критиці, проте науковці погоджуються — явище розширило межі розуміння того, що означає бути розумним. Перші праці Гоулмана критикували за те, що він характеризував EI саме як тип інтелекту. Деякі вчені вказували, що термін «інтелект» є неправильним, коли йдеться про тлумачення емоцій. Локк запропонував перейменувати сталу концепцію EI та назвати його навичкою, а не видом інтелекту. За його словами, інтелект — здатність сприймати абстракції — застосована до певної життєвої сфери: емоцій.
Модель Ґоулмана критикували як таку, що отримала популярність завдяки рекламі в засобах масової інформації, а не науковим дослідженням. Об’єктивні показники при визначенні рівня емоційного інтелекту отримати проблематично. У статті 2009 року Дж. Антонакіс, Н. Ашканасі та М. Десборо зазначали, що дослідники, які перевіряють зв’язок між ЕІ та лідерством, зазвичай не використовують надійні дослідницькі методи, і немає вагомих доказів того, що ЕІ прогнозує результати лідерства з урахуванням особистості та IQ.
Адам Грант вказував, що люди часом схильні помилково сприймати емоційний інтелект не як сукупність соціальних навичок, а відносити його до категорії бажаних моральних якостей. Він зазначав, що добре розвинений емоційний інтелект може стати не лише інструментом для досягнення цілей, але й зброєю для маніпулювання іншими.
Попри це, дослідження теми емоційного інтелекту лише не закінчуються. Як пише у передмові до свого першого бестселера Деніел Ґоулман, «пошук у базі даних докторських дисертацій, присвячених вивченню певних аспектів емоційного інтелекту, показує, що нині написано вже сімсот дисертацій, ще більше зараз перебувають на стадії написання, і це не враховуючи тих досліджень, яким не знайшлося місця в цій базі».
✍️Він також спростовує найпоширеніші закиди з боку критиків, перш за все твердження про те, що емоційний інтелект є основним фактором успіху (часто при цьому додають показник у 80%). Ґоулман каже: «Вищезгадане помилкове твердження виникло на основі даних, згідно з якими близько 20% кар’єрного успіху залежить від IQ. Позаяк така оцінка (і це ж лише оцінка!) не пояснює, від чого ж таки залежить більша частина нашого успіху, почалися пошуки інших чинників, які змогли б це пояснити. Однак це не означає, що емоційний інтелект посідає визначальне місце серед факторів успіху».
✍️Автор вказує на відмінності між IQ та EQ, розвіюючи міф про те, що «емоційний інтелект „важить більше за IQ“ у всіх сферах життя». За його словами, EQ стає важливішим у тих сферах, де для досягнення успіху розумові здібності є менш значущими, наприклад, за емпатію чи вміння володіти собою.
Праці фахівців у сфері психології містять дуже багато корисної інформації для всіх, що цікавиться саморозвитком. Літературу з цієї теми ви знайдете у інтернет-книгарні Vivat. Нехай читання буде пізнавальним і корисним 💚
Більше цікавих статей